ГІБРИДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УНІВЕРСИТЕТ: ІНСТИТУЦІЙНІ ЛОГІКИ, ПУБЛІЧНА СФЕРА І ПРАКТИКА

Автор(и)

  • Олексій КИЙКОВ Український державний університет імені Михайла Драгоманова; ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» https://orcid.org/0000-0001-8368-6367

DOI:

https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2025.3(98).07

Ключові слова:

гібридні організації, інституційні логіки, публічна сфера, селективне зчеплення, підзвітність, відкриті дані, двоконтурні метрики, університет

Анотація

Стаття концептуалізує університет як гібридну організацію, що одночасно діє в чотирьох полях раціональності – науковому, економічному, публічно­службовому та громадянському – і координує їх через розмежування стратегічного й операційного контурів. У центрі уваги – механізми узгодження інституційних логік за умов мережевої публічності, зростаючої підзвітності та необхідності швидкої адаптації. Теоретичною основою слугує поєднання підходів інституційних логік, акторно­мережевого аналізу та теорій відкритих систем, що дає змогу описати нелінійний характер організаційних змін і роль «слабких сигналів» у перебудові практик. На цій підставі запропоновано модель «Два контури – чотири поля», у якій стратегічний контур визначає місію, довгі цілі, принципи співіснування логік і правила прозорості, а операційний контур відповідає за щоденні процеси, інструменти та двоконтурні метрики. Модель працює через три взаємопов’язані механізми: регулятиви узгодження (кодекси прозорості, етичні тригери, протоколи конфлікт­менеджменту), петлі навчання (публічні огляди, соціальні аудити, внутрішні policy­review) і селективне зчеплення (цільові міжлогічні зв’язки під конкретні завдання). Показано, що напівпроникні межі між полями підтримують продуктивні напруження, запобігають домінації однієї логіки та сприяють інноваційності без втрати академічної якості. Практична цінність полягає у введенні «інтегрального паспорта впливу» для кожної ініціативи, що синхронізує наукові результати, економічну доцільність, публічний сервіс і громадянську корисність; а також у розробленні інтерфейсів між полями (спільні ради, відкриті бюджети, репозитарії рішень), які перетворюють публічну сферу на операційний контур прийняття рішень. Запропонована рамка зменшує транзакційні витрати конфліктів логік, підсилює довіру, прискорює організаційне навчання та забезпечує стійкість університету в поліцентричних екосистемах, зберігаючи його ідентичність як місця виробництва знання й агента суспільної зміни.

Посилання

Аквінський, Т. (2003). Коментарі до Арістотелевої «Політики»; пер. з латини О. Кислюк; авт. передм. В. Котусенко. 2-ге вид. Київ : Основи, 796 с.

Габермас, Ю. (2014). До реконструкції історичного матеріалізму. Філософія освіти. Вип. 2. С. 37–79.

Геракліт (2002). У: Філософський енциклопедичний словник; В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Абрис. 742 с. URL: http://shron1.chtyvo.org.ua/Shynkaruk_Volodymyr/Filosofskyi_entsyklopedychnyi_slovnyk.pdf.

Дерріда, Ж. (2000). Цілі людини. У: Після філософії: кінець чи трансформація? Упоряд. К. Байнес. Київ : Четверта хвиля. С. 114–145.

Кастельс, М. (2007). Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства. Пер. з англ. Київ : Ваклер, 304 с.

Appadurai, A. (1996). Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization. Minneapolis : University of Minnesota Press. 229 p.

Battilana, J., & Dorado, S. (2010). Building Sustainable Hybrid Organizations: The Case of Commercial Microfinance Organizations. Academy of Management Journal. 53 (6). P. 1419–1440.

Besharov, M. L., & Smith, W. K. (2014). Multiple Institutional Logics in Organizations: Explaining Their Varied Nature and Implications. Academy of Management Review. 39 (3). P. 364–381.

Denis, J.-L., Ferlie, E., & Van Gestel, N. (2015). Understanding Hybridity in Public Organizations. Public Administration. 93 (2). P. 273–289.

Latour, B. (1987). Science in Action: How to Follow Scientists and Engineers through Society. Cambridge, MA : Harvard University Press.

Pache, A.-C., & Santos, F. (2013). Inside the Hybrid Organization: Selective Coupling as a Response to Competing Institutional Logics. Academy of Management Journal. 56 (4). P. 972–1001.

Prigogine, I. (1990, October). Time, Dynamics and Chaos: Integrating Poincar ’s ‘Non-Integrable Systems’. Austin: Center for Studies in Statistical Mechanics and Complex Systems, University of Texas at Austin; United States Department of Energy, Office of Energy Research; Commission of the European Communities. URL: https://www.osti.gov/biblio/6390561.

Skelcher, C., & Smith, S. R. (2015). Theorizing Hybridity: Institutional Logics, Complex Organizations, and Actor Identities: The Case of Nonprofits. Public Administration. 93 (2). P. 433–448.

Terepyshchyi, S., Dunets, V., & Dmytro, K. (2018). Challenges of Hybridity in Transcultural Identity: A Case of Displaced Universities. Studia Warmi skie. Vol. 55. P. 119–130.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-24

Номер

Розділ

НОВІТНЯ НАУКА ТА СУЧАСНА ОСВІТА