PERFORMATIVE MODEL OF EDUCATION: PHILOSOPHICAL CRITICISM OF FORMAL RATIONALITY IN THE EDUCATIONAL PROCESS
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2025.2(97).06Keywords:
performative practices, performative education, scientific knowledge, philosophical criticism, staging, transversal territoryAbstract
The article analyzes the current state of the educational environment and identifies effective educational design practices that today contribute to the process of designing and creating attractive learning solutions. It is argued that the performative model of education is an example of a modern universal framework, as it is able to provide not only high-quality knowledge, but also to build the educational process in such a way that learning will be easy and interesting. The basis for understanding the effectiveness, practicality, and innovation of performative education is a critique of the educational process, which is conducted on the basis of formal rationality. It is dominant today, as it clearly declares itself due to the existence of standards, unification of assessment criteria, the pattern and rigidity of curricula, verified reporting, etc. Formal rationality always avoids risks, uncertainty, or ambiguity, but at the same time it turns the learning process into a series of transactions that lead far from critical thinking or creative learning, but rather to the emergence of a distorted idea of the cult of success.
References
Ґумбрехт, Г.-У. (2020). Продукування присутності. Що значення не може передати. Київ : IST Publishing, 192 с.
Дрозд, Т. (2024). Гра в освітньому процесі: навчання учнівської та студентської молоді засобами симуляційної гри. Наукові перспективи №1(43), С. 120–131.
Карповець, М. (2023). Психологічна методологія перформансу в освітньому процесі вищої школи. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія» : науковий журнал. Острог : Вид-во НаУОА, № 16. С. 36–43.
Карповець, М. (2024). Когнітивний вимір перформативного інстценування в навчальній діяльності студентів. Науковий вісник Ужгородського національного університету, С. 55–59.
Малютіна, Н. (2021). Перформативні практики: досвід осмислення : монографія. Одеса : Астропринт. 184 с.
Савєльєва, Т. (2019). Сучасні підходи та інноваційні методи навчання у закладах вищої освіти: зарубіжний досвід та вітчизняні особливості використання ігрових технологій. Науковий журнал «ΛΌГOΣ». Мистецтво наукової думки, № 2, С. 40–41.
Cartelli, Th. (2005). Performing Transversally: Reimagining Shakespeare and the Critical Future (review). Theatre Journal. Johns Hopkins University Press. Volume 57, Number 2, May, Р. 329–331.
Denzin, N. (2009). Foreword : Performance, pedagogy, and emotionality. Advances in teacher emotion research. The impact on teachers’ life. New York : Springer, p. v–vii.
Reynolds, Bryan. (2017). Intermedial Theater: Performance Philosophy, Transversal Poetics, and the Future of Affect Palgrave Macmillan. 314 р.
Ulmer, Gregory L. (2019). Applied Grammatology: Post(e)-Pedagogy from Jacques Derrida to Joseph Beuys. Johns Hopkins University Press, 333 р.
