ПЕРСПЕКТИВИ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ У КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА ТА КОНЦЕПЦІЇ ІНДУСТРІЇ 4.0

Автор(и)

  • Світлана КУЦЕПАЛ Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого https://orcid.org/0000-0003-3804-6031

DOI:

https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2025.3(98).02

Ключові слова:

цифрове суспільство, концепція Індустрії 4.0, технічна творчість, мере­жевізація, трансформація суспільства, цифровізація

Анотація

У статті розкривається сутність та специфіка цифрового суспільства, аналізуються ос­новні складові концепції Індустрії 4.0, репрезентується феномен технічної творчості. Аргументується теза, що для цифрового суспільства також характерні трансформація технологічного ландшафту, стрімкий розвиток технологій та інновацій, що детермінує під­вищення ролі та значення технічної творчості. Доводиться, що технічна творчість – це не просто специфічний вид діяльності, спрямо­ваний на ознайомлення з різноманітним світом техніки, розвитком технічних здібностей і формування технічних навичок, це суттєва продуктивна сила, здатна змінити умови праці та існування соціуму.

Посилання

Горбатюк, Є. М., & Воляник, О. Ю. (2023). Дослідження перспективи розвитку промислових виробництв в межах концепції Індустрії 4.0. Технічна творчість: збірник наукових праць. № 7. С. 19–21.

Довгалюк, І. С. (2023). Крос-дисциплінарний підхід до технічної творчості. Технічна творчість: збірник наукових праць. № 7. С. 196–198.

Лопушинський, І. П. (2018). «Цифровізація» як основа державного управління на шляху трансформації та реформування українського суспільства. Теорія і практика державного управління та місцевого самоврядування. № 2. https://el-zbirn-du.at.ua/2018_2/20.pdf.

Тарара, А. М. (2014). Технічна творчість учнів основної школи у процесі проєктної і технологічної діяльності: навчально-методичний посібник. Київ : Педагогічна думка.

Требін, М. П. (2024). Філософія віртуальної реальності. У: Цифрова епоха: міждисциплінарний дискурс : монографія. Харків : Право. С. 56–86.

Требін, М. П. (2024). Цифровізація як мегатренд сучасного буття. У Цифрова епоха: міждисциплінарний дискурс : монографія. Харків : Право. С. 31–56.

Chayko, M. (2021). Superconnected: The internet, digital media, and techno-social life (3rd ed.). Los Angeles : SAGE.

Ghobakhloo, M. (2018). The future of manufacturing industry: A strategic roadmap toward Industry 4.0. Journal of Manufacturing Technology Management. 29 (6). P. 910–936. https://doi.org/10.1108/JMTM-02-2018-0057.

Kitchin, R. (2014). Big data, new epistemologies and paradigm shifts. Big Data & Society. 1 (1). P. 1–12. https://doi.org/10.1177/2053951714528481.

Rovner, J. (2012). The heroes of COIN. Orbis. 56 (2). P. 215–232. https://doi.org/10.1016/j.orbis.2012.01.005.

Rüßmann, M., Lorenz, M., Gerbert, P., Waldner, M., Justus, J., Engel, P., & Harnisch, M. (2015). Industry 4.0: The future of productivity and growth in manufacturing industries. Boston Consulting Group. https://www.bcg.com/publications/2015/engineered_products_project_business_industry_4_future_productivity_growth_manufacturing_industries.

Schwab, K. (2015, December 12). The fourth industrial revolution: What it means and how to respond. Foreign Affairs. https://foreignaffairs.org/articles/2015-12-12/fourth-industrial-revolution.

Wellman, B. (2001). Physical Place and Cyberplace: The Rise of Personalized Networking. International Journal of Urban and Regional Research. 25 (2). P. 227–252. https://doi.org/10.1111/1468-2427.00309.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-24

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ХХІ СТОЛІТТЯ: ПОШУК ПРІОРИТЕТІВ