АНТРОПОКУЛЬТУРНІ ЗАСАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВИБОРУ УКРАЇНИ В ДОБУ МЕРЕЖЕВОГО СУСПІЛЬСТВА: ОСВІТНІЙ ВИМІР І ЦИФРОВІ ІДЕНТИЧНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2025.3(98).04Ключові слова:
європейський вибір, філософія освіти, мережеве суспільство, IT освіта, цифрові ідентичності, ціннісночутливий дизайн, інтеркультурна комунікація, багатомовність, академічна доброчесність, цифрова компетентність, етика технологійАнотація
Стаття розглядає європейський вибір України як антропокультурний процес, що реалізується насамперед в освіті та цифрових середовищах. У фокусі аналізу – взаємодія мережевих інфраструктур, освітнього дизайну та практик повсякденної взаємодії, через які конструюються цифрові ідентичності студентів і викладачів. Теоретичну рамку становлять філософія освіти, культурна антропологія та теорія мережевого суспільства, що дає можливість поясни ти, як цінності гідності, справедливості, солідарності та відповідальності набувають операційного виміру в інтерфейсах, регламентах і методиках. Показано, що європейські орієнтири не редукуються до зовнішніх стандартів, а втілюються в «інженерію цінностей» освітніх інституцій: від мовної політики й інтеркультурної комунікації до алгоритмічно опосередкованого оцінювання. Обґрунтовано дві ключові засади формування цифрових ідентичностей, сумісних із європейськими нормами. Перша – принцип ціннісночутливого дизайну освітнього середовища, який вимагає інтеграції етичної рефлексії у технічні курси, прозорих механізмів зворотного зв’язку, видимості авторства та справедливих процедур апеляції. Друга – принцип багатомовної та міжкультурної видимості, що трактує різноманітність як ресурс навчання й забезпечує інклюзивні режими участі через багатомовні інтерфейси, налаштовувані ритми взаємодії та увагу до невербальних кодів. Аргументовано, що поєднання цих принципів зменшує приховані бар’єри, підсилює довіру і сприяє трансформації університетів у простори відповідальної співучасті. Практична значущість полягає у наданні концептуальних орієнтирів для розроблення політик академічної доброчесності, програм формування цифрової компетентності та критеріїв оцінювання якості цифрової ідентичності. Зроблено висновок, що європейський вибір у добу мережевого суспільства має вимірюватися не деклараціями, а здатністю інституцій підтримувати людську гідність і колективну відповідальність у швидкоплинних інформаційних потоках; запропонована рамка окреслює шлях від риторики модернізації до практик, які роблять різницю у студентському досвіді та культурі університету.
Посилання
Андрос, Є. І., Шалашенко, Г. І., Загороднюк, В. П., Хамітов, Н. В., Лютий, Т. В. та ін. (2014). Антропокультурні чинники європейського вибору України. Київ : Наукова думка. 303 с.
Андрущенко, В. П. (2022). Післявоєнний світ науки та освіти: філософська рефлексія майбутнього. Вища освіта України. № 1–2 (84–85). С. 5–9. DOI: 10.31392/NPU- VOU.2022.1-2(84-85).01.
Триняк, М. (2024). Прецедентність у невербальних практиках сучасного медіапростору: філософсько-культурологічний аналіз. Humanities Studies. № 20 (97). С. 122–130. DOI: 10.32782/hst-2024-20-97-14.
Триняк, М. (2025). Мовна ідентичність у багатокультурному освітньому середовищі: виклики для іноземних студентів. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Серія: філософія, філософія права, політологія, соціологія. № 1 (64). С. 55–66. DOI: 10.21564/2663-5704.64.324498.
Триняк, М. (2025). Інтеркультурна комунікація в освіті як простір доброчесності: потенціал дизайну освітнього середовища у сприянні етичній взаємодії. Humanities Studies. № 23 (100). С. 206–211. DOI: 10.32782/hst-2025-23-100-22.
Процька, С. (2023). Практичні аспекти формування ІК-компететності майбутнього магістра освітньої галузі. Scientific Collection “InterConf+”. 31 (147). Р. 184–191. DOI: 10.51582/interconf.19-20.03.2023.020.
Стратегічний план діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року. Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/strategichniy-plan-diyalnosti- mon-do-2027-roku.
Іванова, О. С. (2024). Філософія освіти в умовах цифрової трансформації суспільного життя. Humanitarian Studios: Pedagogics, Psychology, Philosophy. 15 (1). С. 141–148. DOI: 10.31548/hspedagog15(1).2024.141-148.
Мельник, Ю., Тодорова, С., Шевченко, Г. (2024). Філософія штучного інтелекту у вищій освіті. Humanities Studies. № 19 (96). С. 126–134. DOI: 10.32782/hst- 2024-19-96-14.
Нікітенко, В. О., Олексенко, Р., Кивлюк, О. (2022). Формування цінностей цифрової освіти і цифрової людини у діджиталізованому суспільстві. Humanities Studies. № 10 (87). С. 53–63. DOI: 10.26661/hst-2022-10-87-06.
Тормахова, А. (2023). Цифрові технології як основа формування digital anthropology. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. № 47. С. 45–49. DOI: 10.35619/ucpmk.v47i.721.
Чайка, І., Павловський, В., Кравченко, Р. (2024). Освіта протягом життя як загальнолюдська цінність у ХХІ столітті: системний та синергетичний виміри. Humanities Studies. № 19 (96). DOI: 10.32782/hst-2024-19-96-10.
Brown, N., Xie, B., Sarder, E., Fiesler, C., Wiese, E. S. (2024). Teaching Ethics in Computing: A Systematic Literature Review of ACM Computer Science Education Publications. ACM Transactions on Computing Education. 24 (1). P. 1–36. DOI: 10.1145/3634685.
Castells, M. (2022). The Network Society Revisited. American Behavioral Scientist. 67 (7). DOI: 10.1177/00027642221092803.
Hallström, J., & Ankiewicz, P. (2024). Foregrounding Sustainable Values in Technology Education: Philosophical Perspectives on Design Volition. Journal of Technology Education. 35(2). P. 8–22. DOI: 10.21061/jte.v35i2.a.2.
Kopec, M., Magnani, M., Ricks, V., Torosyan, R., Basl, J., et al. (2023). The Effectiveness of Embedded Values Analysis Modules in Computer Science Education: An Empirical Study. Big Data & Society, 10, Article 20539517231176230. DOI: 10.1177/20539517231176230.
McDermott, R., & Daniels, M. (2025). Determining the Scope of the Philosophy of Computing Education. ACM ICER. DOI: 10.1145/3724363.3729049.
McDermott, R., & Daniels, M. (2024). Steps Towards a Philosophy of Computing Education. ACM ICER (Discussion Paper). DOI: 10.1145/3631802.3631817.
Peña-Acuña, B., & Rubio-Alcalá, F. D. (2024). Ethical Approach to the Use of Immersive Technologies. Advance about Digitalisation of Multilingual Programs in the EHEA. Frontiers in Virtual Reality. 5, 1357595. DOI: 10.3389/frvir.2024.1357595.
Rivera-Piragauta, J. A., & Minelli de Oliveira, J. (2022). Do Ethics and Values Play a Role in Virtual Education? A Study on the Perception of Students and Teachers. Journal of Academic Ethics. 21 (2). P. 343–356. DOI: 10.1007/s10805-022-09459-z.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





