АНТРОПОКУЛЬТУРНІ ЗАСАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВИБОРУ УКРАЇНИ В ДОБУ МЕРЕЖЕВОГО СУСПІЛЬСТВА: ОСВІТНІЙ ВИМІР І ЦИФРОВІ ІДЕНТИЧНОСТІ

Автор(и)

  • Майя ТРИНЯК Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0000-0003-4981-8535

DOI:

https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2025.3(98).04

Ключові слова:

європейський вибір, філософія освіти, мережеве суспільство, IT освіта, цифрові ідентичності, ціннісно­чутливий дизайн, інтеркультурна комунікація, багатомов­ність, академічна доброчесність, цифрова компетентність, етика технологій

Анотація

Стаття розглядає європейський вибір України як антропокультурний процес, що реалізується насамперед в освіті та цифрових середовищах. У фокусі аналізу – взаємодія мережевих інфраструктур, освітнього дизайну та практик повсякденної взаємодії, через які конструюються цифрові ідентичності студентів і викладачів. Теоретичну рамку становлять філософія освіти, культурна антропологія та теорія мережевого суспільства, що дає можливість поясни­ ти, як цінності гідності, справедливості, солідарності та відповідальності набувають операційного виміру в інтерфейсах, регламентах і методиках. Показано, що європейські орієнтири не редукуються до зовнішніх стандартів, а втілюються в «інженерію цінностей» освітніх інституцій: від мовної політики й інтеркультурної комунікації до алгоритмічно опосередкованого оцінювання. Обґрунтовано дві ключові засади формування цифрових ідентичностей, сумісних із європейськими нормами. Перша – принцип ціннісно­чутливого дизайну освітнього середовища, який вимагає інтеграції етичної рефлексії у технічні курси, прозорих механізмів зворотного зв’язку, видимості авторства та справедливих процедур апеляції. Друга – принцип багатомовної та міжкультурної видимості, що трактує різноманітність як ресурс навчання й забезпечує інклюзивні режими участі через багатомовні інтерфейси, налаштовувані ритми взаємодії та увагу до невербальних кодів. Аргументовано, що поєднання цих принципів зменшує приховані бар’єри, підсилює довіру і сприяє трансформації університетів у простори відповідальної співучасті. Практична значущість полягає у наданні концептуальних орієнтирів для розроблення політик академічної доброчесності, програм формування цифрової компетентності та критеріїв оцінювання якості цифрової ідентичності. Зроблено висновок, що європейський вибір у добу мережевого суспільства має вимірюватися не деклараціями, а здатністю інституцій підтримувати людську гідність і колективну відповідальність у швидкоплинних інформаційних потоках; запропонована рамка окреслює шлях від риторики модернізації до практик, які роблять різницю у студентському досвіді та культурі університету.

Посилання

Андрос, Є. І., Шалашенко, Г. І., Загороднюк, В. П., Хамітов, Н. В., Лютий, Т. В. та ін. (2014). Антропокультурні чинники європейського вибору України. Київ : Наукова думка. 303 с.

Андрущенко, В. П. (2022). Післявоєнний світ науки та освіти: філософська рефлексія майбутнього. Вища освіта України. № 1–2 (84–85). С. 5–9. DOI: 10.31392/NPU- VOU.2022.1-2(84-85).01.

Триняк, М. (2024). Прецедентність у невербальних практиках сучасного медіапростору: філософсько-культурологічний аналіз. Humanities Studies. № 20 (97). С. 122–130. DOI: 10.32782/hst-2024-20-97-14.

Триняк, М. (2025). Мовна ідентичність у багатокультурному освітньому середовищі: виклики для іноземних студентів. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Серія: філософія, філософія права, політологія, соціологія. № 1 (64). С. 55–66. DOI: 10.21564/2663-5704.64.324498.

Триняк, М. (2025). Інтеркультурна комунікація в освіті як простір доброчесності: потенціал дизайну освітнього середовища у сприянні етичній взаємодії. Humanities Studies. № 23 (100). С. 206–211. DOI: 10.32782/hst-2025-23-100-22.

Процька, С. (2023). Практичні аспекти формування ІК-компететності майбутнього магістра освітньої галузі. Scientific Collection “InterConf+”. 31 (147). Р. 184–191. DOI: 10.51582/interconf.19-20.03.2023.020.

Стратегічний план діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року. Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/strategichniy-plan-diyalnosti- mon-do-2027-roku.

Іванова, О. С. (2024). Філософія освіти в умовах цифрової трансформації суспільного життя. Humanitarian Studios: Pedagogics, Psychology, Philosophy. 15 (1). С. 141–148. DOI: 10.31548/hspedagog15(1).2024.141-148.

Мельник, Ю., Тодорова, С., Шевченко, Г. (2024). Філософія штучного інтелекту у вищій освіті. Humanities Studies. № 19 (96). С. 126–134. DOI: 10.32782/hst- 2024-19-96-14.

Нікітенко, В. О., Олексенко, Р., Кивлюк, О. (2022). Формування цінностей цифрової освіти і цифрової людини у діджиталізованому суспільстві. Humanities Studies. № 10 (87). С. 53–63. DOI: 10.26661/hst-2022-10-87-06.

Тормахова, А. (2023). Цифрові технології як основа формування digital anthropology. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. № 47. С. 45–49. DOI: 10.35619/ucpmk.v47i.721.

Чайка, І., Павловський, В., Кравченко, Р. (2024). Освіта протягом життя як загальнолюдська цінність у ХХІ столітті: системний та синергетичний виміри. Humanities Studies. № 19 (96). DOI: 10.32782/hst-2024-19-96-10.

Brown, N., Xie, B., Sarder, E., Fiesler, C., Wiese, E. S. (2024). Teaching Ethics in Computing: A Systematic Literature Review of ACM Computer Science Education Publications. ACM Transactions on Computing Education. 24 (1). P. 1–36. DOI: 10.1145/3634685.

Castells, M. (2022). The Network Society Revisited. American Behavioral Scientist. 67 (7). DOI: 10.1177/00027642221092803.

Hallström, J., & Ankiewicz, P. (2024). Foregrounding Sustainable Values in Technology Education: Philosophical Perspectives on Design Volition. Journal of Technology Education. 35(2). P. 8–22. DOI: 10.21061/jte.v35i2.a.2.

Kopec, M., Magnani, M., Ricks, V., Torosyan, R., Basl, J., et al. (2023). The Effectiveness of Embedded Values Analysis Modules in Computer Science Education: An Empirical Study. Big Data & Society, 10, Article 20539517231176230. DOI: 10.1177/20539517231176230.

McDermott, R., & Daniels, M. (2025). Determining the Scope of the Philosophy of Computing Education. ACM ICER. DOI: 10.1145/3724363.3729049.

McDermott, R., & Daniels, M. (2024). Steps Towards a Philosophy of Computing Education. ACM ICER (Discussion Paper). DOI: 10.1145/3631802.3631817.

Peña-Acuña, B., & Rubio-Alcalá, F. D. (2024). Ethical Approach to the Use of Immersive Technologies. Advance about Digitalisation of Multilingual Programs in the EHEA. Frontiers in Virtual Reality. 5, 1357595. DOI: 10.3389/frvir.2024.1357595.

Rivera-Piragauta, J. A., & Minelli de Oliveira, J. (2022). Do Ethics and Values Play a Role in Virtual Education? A Study on the Perception of Students and Teachers. Journal of Academic Ethics. 21 (2). P. 343–356. DOI: 10.1007/s10805-022-09459-z.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-24

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ХХІ СТОЛІТТЯ: ПОШУК ПРІОРИТЕТІВ