INTENTIONALITY IN EDUCATIONAL ACTIVITIES
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2025.2(97).04Keywords:
education, intentionality, higher education, values of higher education, discourse, intersubjectivity of discourse, thinking, self-knowledge, personality, creative activity, scientific creativity, spiritual freedom, values, self-realization of personality, ethicsAbstract
The article examines the concept of intentionality and its implementation in education. It is shown that the concept of intentionality characterizes the phenomenological field of consciousness. It is used by representatives of the philosophy of postmodernism and cognitivism, as well as when applying the existentialist-psychoanalytic approach. The study of intentionality in educational activities is proposed and its role in the organization of the educational process, the development of cognitive and social communications is revealed. Pedagogical intentionality promotes the development of creative activity of participants in the educational process. This creates prerequisites for the objectification of individual cognitions by developing intersubjectivity and interactivity in the formation of scientific discourse and discussion of scientific problems. In the context of distance learning and the emergence of online education, it is becoming important to shape the influence of pedagogical intentionality on the development of the social dimension of communications.
References
Бойченко, M. (2020). Соціальні теорії і дискурсивні та недискурсивні соціальні практики: освітня проба. Філософська думка, (5), 23–40. https://doi.org/10.15407/fd2020.05.023
Вовнянко, Л. (2024). Природа інтенційності в дискусії Джона Сьорла та Жака Дерида.
Горбунова, Л. (2011). Номадизм як спосіб мислення та освітня стратегія. Стаття 3. Епістемологічна позиція. Філософія освіти, 1–2(10), 17–34. http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/12834
Ґурвіч, А. (2015). Щодо інтенційності свідомості; [пер. з англ. А. Вахтеля]. Філософська думка, 5, 14–29. https://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.desklight-88b01489-6129-4ae2-af62-6a715270d3ca
Гусерль, Е. (2020). Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії: Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології; [пер. з нім. і коментарі В. Кебуладзе]. Харків: Фоліо, 348.
Єрмоленко, А. (2020). Інтеріоризація інтерсуб’єктивності в «Я»-концепті та співвідповідальність у трансцендентальній прагматиці. Філософська думка, 6, 6–15. https://doi.org/10.15407/fd2020.06.006
Карівець, І. (2012). Діалогічна і трансцендентальна інтерсуб’єктивність. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Філософія, 11, 374–384. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoafs_2012_11_37
Кебуладзе, В. (2013). Поняття досвіду у творах Гусерля. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, 3(113), 48–54. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_FP_2013_3_13
Кебуладзе, В. (2021). Феноменологічна психологія і феноменологічна соціологія. Київ, 134.
Кочубей, Н. (2010). Синергетичні концепти в нелінійних соціально-культурних контекстах : автореф. дис. ... д-ра філос. наук : 09.00.09. Київ: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 36.
Кузнецова, І. (2022). Феноменологічні виміри навчальної діяльності. Вища освіта України, 4, 29–35. https://doi.org/10.31392/NPU-VOU.2022.4(87).04
Кузнецова, І., & Рубанець, О. (2023). Пізнання та комунікація в освітньому середовищі. Вища освіта України, 3, 22–27. https://doi.org/10.32782/NPUVOU.2023.3(90).03
Лях, В. (2010). Інтенційність виявів людського буття : екзистенціалістсько-психоаналітичний підхід. Філософські діалоги, вип. 4, ч. 1, 67–91. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/28589
Нестерова, М., & Заможський, А. (2022). Діяльність університетів у подоланні кризових станів суспільства (практика впровадження міжнародних проєктів Еразмус+). Вища освіта України, 4, 46–53. https://doi.org/10.31392/NPU-VOU.2022.4(87).06
Рубанець, О. (2023). Організація наукового дискурсу як пізнавального процесу. Вища освіта України, 2, 38–45. https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2023.2(89).05
Сабадош, Ю. (2020). Інтерактивні лекції розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Фізико-математична освіта, 1(23), 60–64. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2020-023-1-2-009
Токарєва, А. (2014). Інтегративне навчання як один з перспективних напрямів розвитку сучасної вищої освіти. Вісник Дніпропетровського університету ім. А. Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки, 2(8), 184–187. https://pedpsy.duan.edu.ua/images/PDF/2014/2/32.pdf
Bereiter, C., & Scardamalia, M. (1989). Intentional learning as a goal of instruction. In L. B. Resnick (Ed.), Knowing, learning, and instruction: Essays in honor of Robert Glaser (pp. 361–392). Lawrence Erlbaum Associates, Inc. https://www.researchgate.net/publication/334356219_Intentional_Learning_as_a_Goal_of_Instruction
Deleuze, G., & Guattari, F. (2005). A Thousand Plateaus : Capitalism and Schizophrenia. Translation and Foreword by Brian Massumi. University of Minnesota Press. https://culturetechnologypolitics.wordpress.com/wp-content/uploads/2015/11/deleuze_guattari_a-thousand-plateaus-geologyofmorals.pdf
Habermas, J. (1984). Wahrheitstheorien. In: J. Habermas, Vorstudien und Ergänzungen zur Theorie des kommunikativen Handelns (SS. 127–183). Frankfurt a.M.: Suhrkamp. Цит. по А. Єрмоленко [6, 11].
Peacock, S., & Cowan, J. (2017). Towards online student-directed communities of inquiry. Journal of Further and Higher Education, 42(5), 678–693. https://doi.org/10.1080/0309877x.2017.1302569
