«CORPORATIO» ЯК ІНСТИТУЦІЙНА ФОРМА: ОНТОЛОГІЯ КОЛЕКТИВНОГО
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2025.2(97).05Ключові слова:
філософія інституціоналізму, корпорація, університет, колективне, юридична особаАнотація
У статті аналізуються витоки поняття corporation, виводяться дефініції його лексико-семантичного поля, а також окреслюється зріз його вияву як інституційної форми. Зокрема, акцент зміщується на механізми фіксації онтології колективного, які на тому чи іншому проміжку історичного розвитку через юридичну форму виражали реальність спільного буття. Будь-то «être-avec» / «буття-з-іншими» чи «юридичне тіло» («persona iūridica», «corpus naviculariōrum») будь-який з цих фіксованих механізмів підводить до пояснення наявності такої форми буття, де загальне існує не як механічна сума, а як окрема самостійна реальність. Для ілюстрації та увиразнення теоретичного матеріалу ми звертаємося до явища університету, університетської системи, яка виступає як інституційна форма corporatio та в режимі власного функціонування засвідчує всю специфіку онтологічного вияву корпоративного об’єднання. Так, університет як інституційна форма corporatio виявляє онтологію колективного через спільність в єдиній правосуб’єктності. Ця спільність має свій статут, майно, право виступати від імені знання, присвоюючи звання чи візуючи істину як публічне благо. Університет існує як порядок визнання та процедур, що підтримують безперервність свого «юридичного тіла» завдяки архівам, структурним підрозділам, керівництву, зміні поколінь студентів тощо.
Посилання
Бугаєва, М. (2023). Аналіз умов формування та функціонування корпоративного сектору України. Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки, вип. 10 (43). С. 17–36.
Васильчук, І. (2013). Сутність та ознаки корпорації: теоретичний аспект. Наукові записки. Серія «Економіка», Вип. 23. С. 205–209.
Макінтайр, Е. (2002). Після чесноти: дослідження з теорії моралі. Київ. Дух і літера, 436 с.
Ролз, Дж. (2001). Теорія справедливості. К : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. 822 с.
Трофименко, К. (2020). Аналіз етимології поняття «корпорація». Економіка та суспільство, (22). С. 2–7. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-20
Carpenter, Ch. (2015). Political Society in Later Medieval England. Cambridge. Р. 166–183. DOI: https://doi.org/10.1017/9781782045144.010
Gierke, O. (1922). Political theories of the middle age. Cambridge university press. 101 р.
Munro, D. (1897). Statutes of Gregory IX for the University of Paris 1231. University of Pennsylvania Translations and Reprints. Vol. II: № 3, Philadelphia: University of Pennsylvania Press. Р. 7–11.
Riiegg, W. (1991). A history of the university in Europe. Cambridge. The Pitt Building. 485 p.
The New Cambridge Medieval History. (1999). Cambridge University Press Р. 256–278. DOI: https://doi.org/10.1017/CHOL9780521362894.014
Veblen, T. (2002). Why is Economics Not an Evolutionary Science? Blackmask Online. Р. 1–12. URL: http://www.searchengine.org.uk/ebooks/31/51.pdf
Veblen, T. (1899). The Theory of the Leisure Class: An Economic Study of Institutions. New York: MacMillan. 400 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
