ПАРАДИГМАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ В НАУЦІ ТА ВИЩІЙ ОСВІТІ В КОНТЕКСТІ СВІТОВИХ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ РЕЙТИНГІВ

Анотація

Актуальність вивчення впливу пандемії CoViD-2019 на перебіг світових процесів і на планування майбутнього цілком незаперечна. Не тільки ЗМІ, а й наукові видання вміщують багато суперечливих повідомлень про особливості та швидкозмінність цих невеликих сферичних біооб’єктів. Та поза центром світової уваги опинилися критичні аналізи найбільш імовірного соціально-економічного прогресу людства і завдання ліквідації не тільки епідемій, а й екологічного та інших колапсів. Наша стаття скерована на доведення явища початку революції у парадигмі діяльності світового науково-освітнього комплексу. Ми виявили незаперечні докази того, що наукова еліта планети запропонувала відмовитися від сучасної парадигми науково-технічного прогресу індустріального походження, яка з появою Берлінського дослідницького університету примушувала науковців та освітян скеровувати зусилля на відкриття законів Природи й удосконалення на їх основі засобів нападу та оборони. Наслідком цього впливу стало створення академічних рейтингів досконалості університетів і змагання за титул «закладів світового класу». У світі початок ХХІ ст. відзначений винаходом у сфері оцінювання наукової продукції примітивних кількісних показників (кількох варіантів «індексів») на основі акцентування місця публікації праць науковців і викладачів з одночасним ігноруванням їх змісту та цивілізаційної цінності для всього людства. Ми доводимо, що витоком українських адміністративних збочень в оцінці науково-викладацького персоналу є некритичне запозичення нашим освітнім керівництвом зарубіжного досвіду і наївне сподівання на те, що використанням індексів ми дуже швидко виведемо академії та університети на світовий рівень. У статті зроблено наголос на тому, що на планеті вже розпочався рух до відмови від старих оцінок закладів і перехід на нові критерії досконалості, що враховують внесок університетів у виконання вимог ООН щодо «17 цілей сталого розвитку» і порятунку людства від пандемій і колапсів. Україна просто зобов’язана намагатися стати лідером в переорієнтації вищих шкіл на нову парадигму діяльності з одночасною, за прикладом Китаю, забороною індикативних показників псевдодосконалості. Для нас усіх настав момент вибору ноошляху розвитку української вищої школи у напрямі ноосимбіозу людства і довкілля на основі запропонованих нами ноопроцесів, ноотехнологій і ноонаук.