ЦИФРОВЕ ДИСТАНЦІЮВАННЯ: ГОРИЗОНТ ПЕРСПЕКТИВ ЧИ ЛАБІРИНТ НІВЕЛЮВАННЯ СМИСЛІВ?
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2023.4(91).03Ключові слова:
цифрове дистанціювання, соціальне дистанціювання, ефект присутності, система значень, розладнаний часАнотація
З початком COVID-19 людство, на світовому рівні, поглинули соціальне дистанціювання та самоізоляція. В українському контексті дані явища посилилися ще й у зв’язку з війною. Натепер дистанція стала майже звичним складником повсякденного життя. Відстань, якої спершу дотримувалися в публічних містах через хворобу, нині стала майже апологією комунікації, оскільки цифровий формат вийшов на перший план будь-якої взаємодії. Як колективна, так і міжособистісна взаємодії поглинені тотальною віртуальністю. Якщо з розпалом пандемії дистанціювання було кероване прагматикою необхідності, що власне лише посилилося воєнним станом, то нині ми можемо побачити, що практика розриву зв’язків сформувала, з одного боку, соціальну звичку такого собі перманентного перебування в надзвичайній ситуації, а з іншого – стала нормою й усвідомленою відмовою. Такий стан речей змушує задуматися, адже дистанціювання зачіпає всі сфери людського буття, зокрема й освітній процес. Якщо звернутися до оцінки даного явища, то власне перенесення освіти в діджитальний формат має дещо суперечливий характер. І тут проблема полягає не в технічному забезпеченні (його відсутності) чи неможливості якісно викладати/засвоювати матеріал, а йдеться про більш глибинний зсув, який спричиняється поступовим переходом у відсторонений режим: формується геть інший зразок культури існуючих в обмеженому просторі. Власне це ми і спробуємо розглянути в нашій науковій розвідці.
Посилання
Вальденфельс, Б. (2002). Феноменологія тілесного існування / Вступ до феноменології. Київ : Альтерпрес. 176 с.
Гілен, П., & Мунк, М. (2020). Близькість. Мистецтво та освіта після COVID-19 / пер. з англ. Ярослава Стріха. Харків : IST Publishing. 48 с.
Гумбрехт, Г.У. (2020). Продукування присутності. Що значення не може передати / переклад з англ. Івана Іващенка. Харків : IST Publishing. 184 с.
Гумбрехт, Г.У. (2019). Розладнаний час. Харків : IST Publishing. 104 с.
Гончаренко, К. (2022). «Культура мовчання» як інструмент «політики голосу». Вища освіта України, № 4. Київ, Вид. дім «Гельветика». С. 13–20.
Сем’янків, А. (2022). Танці з кістками. Київ : Віхола. 368 с.
Університет і місто: стратегії та практики взаємодії. (2022). Колективна монографія / за ред. Дмитра Шевчука, Лариси Засєкіної, Олега Лагоднюка. Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія». 340 с.
