ДОКУМЕНТУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ В ОСВІТНІХ УСТАНОВАХ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2024.3(94).04Ключові слова:
соціальна креативність, феноменологія, освіта в умовах війни, екзистенціальна криза, інноваційні практики, солідарність спільнотиАнотація
Ця стаття представляє феноменологічне дослідження соціальної креативності в українських освітніх установах під час війни, що розпочалася 24 лютого 2022 року. Залучаючи 153 учасників з десяти регіонів, дослідження вивчає, як викладачі та студенти трансформували екзистенціальну кризу війни в можливість для інноваційного переосмислення освітнього процесу. Спираючись на філософські концепції Гусерля, Гайдеггера та Мерло-Понті, дослідження ідентифікує ключові теми стійкості, солідарності спільноти та інновацій, народжених з необхідності. Результати свідчать, що соціальна креативність виступила як інтенціональна дія свідомості, спрямована на конституювання нових смислів та практик в умовах радикальної непевності. Через креативні практики освітяни та студенти здійснювали трансценденцію обмежень, відновлюючи автентичність буття та зміцнюючи спільноту. Дослідження підкреслює критичну роль креативності як фундаментальної характеристики людського буття, яка дозволяє не лише адаптуватися до кризи, але й переосмислити та трансформувати освітню систему. Отримані інсайти мають важливе значення для розвитку освіти в умовах нестабільності та надають цінні уроки для суспільств, що стикаються з подібними викликами.
Посилання
Андрущенко, В. (2024). Безальтернативна матриця освіти: «розумна освіта» як потреба і реальність ХХІ століття. Вища освіта України, № 1, С. 5–10. DOI: 10.32782/NPUVOU.2024.1(92).01
Гусерль, Е. (2021). Картезіанські медитації. Вступ до феноменології / пер. з нім. Андрій Вахтель. К.: Темпора. 304 с.
Amabile, T. (1996). Creativity in Context: Update to the Social Psychology of Creativity. Westview Press, Boulder, CO.
Burde, D. (2014). Schools for Conflict or for Peace in Afghanistan. Columbia University Press, New York.
Federowicz, M., & Terepyshchyi, S. (2023). Democratic Values in Education: A Theoretical Examination of Ukrainian Children and Youth in Polish Schools Post-February 2022. Studia Warmińskie, 60, pp. 45–60. https://doi.org/10.31648/sw.9562
Freire, P. (1970). Pedagogy of the Oppressed. Herder and Herder, New York.
Heidegger, M. (1962). Being and Time. Harper & Row, New York.
Kirk, J. (2009). Certification Counts: Recognizing the Learning Attainments of Displaced and Refugee Students. International Institute for Educational Planning, UNESCO, Paris.
Mbanaso, U. M., Abrahams, L., & Okafor, K. C. (2023). Research Philosophy, Design and Methodology. In: Research Techniques for Computer Science, Information Systems and Cybersecurity. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-30031-8_6
Merleau-Ponty, M. (1964). The Primary of Perception and Other Essays on Phenomenological Psychology, the Philosophy of Art, History and Politics. Ed. James M. Edie. Evanston: Northwestern University Press.
Mizrahi, M. (2020). The Case Study Method in Philosophy of Science: An Empirical Study. Perspectives on Science, 28(1), pp. 63–88. URL: https://doi.org/10.1162/posc_a_00333
Oleksiyenko, A., & Terepyshchyi, S. (2024). ‘Hope despite all odds’: academic precarity in embattled Ukraine. Teaching in Higher Education, 29(3), pp. 741–755.
Oleksiyenko, A., Terepyshchyi, S., Gomilko, O., & Svyrydenko, D. (2021). ‘What do you mean, you are a refugee in your own country?’: Displaced scholars and identities in embattled Ukraine. European Journal of Higher Education, 11(2), pp. 101–118.
Robinson, K. (2006). Out of Our Minds: Learning to be Creative. Capstone, Oxford.
Van Manen, M. (2016). Phenomenology of Practice: Meaning-Giving Methods in Phenomenological Research and Writing. Routledge, New York.
