СИСТЕМНА ДІАГНОСТИКА ОСВІТИ

Анотація

У статті аналізуються можливості визначення (діагностики) освіти та її якість. Освіта розглядається водночас як головний механізм соціалізації людини, завдяки якому вона входить у широкий життєвий контекст, відкриває для себе дорослий світ, освоює культуру, практичний та теоретичний досвід поколінь. Освіта надає знання, формує компетенції та цінності, вибудовує платформу ствердження особистості як самостійної та самодостатньої. Саме від освіти, здобутої в школі, значною мірою залежить сучасний і майбутній шлях людини, її успіхи чи невдачі, здобутки чи суперечності, утвердження чи розгубленість і розпач. Автор стверджує, що не тільки освіта визначає перспективи утвердження людини як особистості. Її життєвий поступ багато в чому залежить від особливостей історичного часу і місця народження та зростання, економічних, політичних і духовно-моральних обставин, матеріальних статків батьків, зрештою, від випадкових поворотів долі, передбачити які може один тільки Бог. І все ж освіта в цьому переліку обставин відіграє далеко не останню роль. Вона навчає, виховує, застерігає, підказує (показує), пропонує варіанти вибору… Узагальнюючи соціокультурний досвід, накопичений людством, освіта відкриває той шлях, який веде до успіху. Головною умовою при цьому є вимога: освіта має бути якісною. Однак чи можна її діагностувати на якість сьогодні і зараз? За якими критеріями та показниками здійснюється цей процес у школі і закладі вищої освіти? Які головні умови має виконати суспільство й особистість, щоб забезпечити (здобути) якісну освіту, а разом з нею відшукати ефективний шлях до успіху. Відповіді на ці запитання пропонуються автором у короткому висвітленні.