TUTORING AS PEDAGOGICAL ACTION AND NEW PROFESSION: SYSTEMATIC APPROACH TO THE Natalia DEMYANENKO PROBLEM

Анотація

Сучасні тенденції розвитку цивілізації зумовлюють процеси ціло-життєвої освіти, проектують індивідуальність освітнього шляху на засадах гуманізації і відкритості, вмотивовуючи появу нових технологій його реалізації, породжуючи нові педагогічні професії. Відповідно замовлення на професію тьютора, тьюторський супровід в освітньому просторі України пояснюється прагненням людини до освітньої і професійної мобільності, осмисленої побудови власної освіти, самовдосконалення і саморозвитку. Системний аналіз проблеми тьюторингу з урахуванням історичного розвитку феномену та сучасних наукових позицій педагогіки супроводу (Н. Бєлякова, А. Зоткін, Т. Ковальова, М. Кулагіна, Н. Пилипчевська, Н. Погрібна, Т. Швець, P. Benson, L. Dam, H. Knauf, R. Pemberton, O. Smolnikova, K. VanLehn) дозволив трактувати його як педагогічну дію у зв’язках- залежностях понять: «тьютор», «індивідуалізація освіти», «освітній маршрут», «індивідуальна освітня траєкторія», «індивідуальна освітня програма», «тьюторський супровід». Тьютор професійно супроводжує процес конструювання педагогічного середовища у формальній, неформальній та інформальній освіті, обґрунтування індивідуального освітнього запиту, планування індивідуальної освітньої траєкторії, розроблення, методичне забезпечення і реалізацію індивідуальної освітньої програми. Із розвитком університетів проєктно- дослідницького типу, які головну цінність освіти вбачають у вмінні працювати з керованим майбутнім, а тьютор починає інтегрувати позицію наставника, асистента і проєктувальника. Опертя на контекстно-науковий відносницький підхід (А. Бойко, І. Бех) сприяло визначенню тьюторингу інноваційною освітньою технологією, а основою і умовою її впровадження – педагогічно доцільні суб’єкт-суб’єктні партнерські відносини тьютор-тьюторант. Наголос при цьому здійснено на індивідуально-соціалізуючому характері тьюторства, оскільки тьютор несе відповідальність не лише за рівень знань і компетентностей, а й за формування ціннісного виміру особистості. З урахуванням зростаючої потреби закладів освіти України у педагогах-тьюторах обґрунтовано перспективність їх фахової підготовки, необхідність уведення назви посади «тьютор» до національного Класифікатора професій. Представлено узагальнений досвід професійної підготовки викладача- тьютора випусковою кафедрою педагогіки і психології вищої школи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова в рамках магістерської освітньо-професійної програми 011 Освітні, педагогічні науки (Педагогіка вищої школи. Тьюторство).