КАТЕГОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ: ФІЛОСОФСЬКО- КУЛЬТУРО- ЛОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2023.2(89).01Ключові слова:
різноманітність культур, унікальність культури українців, головні особливості, витоки і розвиток української культури, рівність статей, повага до Матері, перспективи української Перемоги.Анотація
Кожна культура має свою специфіку. Незалежно від того, чи подібні сюжети (символи, норми, принципи) повторюються в різних культурах, народам не можна відмовити в унікальності, за якою вони увійшли й залишаються в історії. Останнє реалізується в категоріях – найбільш загальних, опорних, системних поняттях, навколо яких концентрується зміст того чи іншого предмета, явища чи процесу і які дозволяють проникнути в їх сутність, ідентифікувати як єдину системну цілісність. Категорії культури нерідко ототожнюють з її символами чи архетипами. І це цілком допустимо, адже як категорії, так і символи (архетипи) постають як своєрідні вузлові моменти змісту предмета. Відмінність між ними полягає тільки в тому, що, відображаючи одне і те ж, перші з них (категорії) інтерпретуються у філософсько-раціональній (абстрактно-теоретичній), а другі (символи) – в художньо образній формі. Перші є предметом філософсько-світоглядного аналізу, другі – досліджуються здебільшого засобами культурології, мистецтва та психології. Автор детально простежує прадавні витоки української культури як основи сучасних гуманістичних поглядів і високої цивілізації на планеті, яку всі українці долею обставин вимушені в черговий раз захищати від «братньої» агресії, скерованої на повне і остаточне знищення нашого народу. Але і цього разу, як це багато разів відбувалося в доісторичному та історичному минулому, перемога буде за землеробами, за нащадками трипільців і козаків.
Посилання
Шинкарук В.Д., Салата Г.В., Данилова Т.В. (2018). Дихотомія «культура – цивілізація» в англо-американському і західноєвропейському науковому дискурсі. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. № 2. С. 17–22.
Полонська-Василенко Н. (1995). Історія України: у 2 т. Т. І. До середини ХVІІ століття. 3-тє вид. Київ : Либідь. 672 с.
Мельничук П. (2007). Християнська родина, батьки і діти. Львів. 115 с.
Українська родина: родинний і громадський побут / упоряд. Л. Орел; ред. О. Веремійчик. (2000). Київ: Вид-во ім. Олени Теліги. 422 с. 5. Кара-Васильєва Т. (1998). Давнина в рушниках. Народне мистецтво. № 1-2. С. 3–4.
Український вишитий рушник – свячена реліквія нашого народу. URL: https://vzhe-vzhe. com/blog/ukrajinskyj-vyshytyj-rushnyk-relikvijanashogo- narodu/.
Витоки української вишивки. URL: https:// pidru4niki.com/16011013/kulturologiya/vitoki_ ukrayinskoyi_vishivki.
Замалеев А., Зоц В. (1981). Мыслители Киевской Руси. Киев: Высшая школа. 159 с.
Сверстюк Є. (2001). Дух і віра в житті України. Визвольний шлях. № 9. С. 19–23.
