ПІСЛЯВОЄННА ПЕДАГОГІКА ДОБРА, СПРАВЕДЛИВОСТІ І СВОБОДИ: ПОТРЕБА ДЛЯ УКРАЇНИ, ЄВРОПИ І СВІТУ

Анотація

Серед напрямів реформування освіти найбільш вагомим, мабуть, є її педагогічний сегмент. Дехто, звичайно, скаже, що для перемоги найважливішими напрямами освітньої діяльності є підготовка інженерів, техніків, виробників дронів, снарядів, ракет якомога більш високої дальності… І це зрозуміло, адже перемога досягається на полі бою, ефективною зброєю й належним вишколом бійців. Однак не менше значення має світоглядна підготовка, особливо молоді. Найважливішим складником перемоги є людина, яка володіє не тільки зброєю, але й всіма сформованими історично людськими якостями. Колосальне навантаження у цьому контексті покладається на вчителя. учителя, який, продовжуючи справу, започатковану батьками, формує, виховує найголовніше в людині – її людське обличчя, душу, духовність, цінності, власне, робить людину людиною. Фахівці, яких плекає вища професійна освіта (інженерна, медична, юридична тощо), актуалізується пізніше. Первинний же поштовх становленню особистості задає шкільна освіта, що здійснюється вчителем, педагогом, вихователем, який так само власну фахову підготовку отримав через навчання в тому чи іншому закладі педагогічної освіти. Саме тому модернізація освіти як такої має розпочинатись з відповідних інновацій, які вкраплюються в систему педагогічної освіти. Трансформація, вдосконалення, модернізація педагогічної освіти, підготовка ефективного вчителя, який поведе дитину сходинами змужніння, розвитку, зростання і аж до вступу у самостійний життєвий процес, є завданням державної ваги і значення.