СОЦІОКУЛЬТУРНА ВЗАЄМОДІЯ ЯК ФАКТОР ЕВОЛЮЦІОНУВАННЯ ЛЮДСТВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2024.2(93).02Ключові слова:
соціокультурна взаємодія, ефективність суспільства, детермінативна зумовленість еволюції людства, комунікативний обмін, цивілізаційний підхід, картина світу, критеріальний консенсусАнотація
Перспективи еволюціонування людства коректно інтерпретувати системним об’єктом, а втілення таких перспектив на практиці залежить від багатьох факторів, які є водночас елементами цієї системи. Здебільшого дослідники цілком аргументовано привертають увагу до певної сукупності детермінант, що визначають конкретно-історичного поступу людства за висхідним сценарієм. Здебільшого це фактори, які забезпечують локальну еволюцію, а сукупність цих локальних результатів формує глобальну еволюцію – еволюцію людства. Однак глобальний успіх не завжди досягається через механічну сукупність локальних результатів. Крім того, існує універсальна детермінанта, яка визначає перспективи еволюціонування людства – це соціокультурна взаємодія: вона спроможна забезпечувати успіх еволюціонування на глобальному та трансчасовому рівнях.
Посилання
Баюжева, А. (2017). Ментальність і соціокультурна сфера: природа взаємодії. Релігія та соціум, № 3–4, 142–150.
Бичко, А. К. (Неліпович). (2014). Українська ментальність. Джерела становлення. Київ: Освіта України. 195 с.
Гончаренко, К. (2023). Механізм формування інтерпасивного мовчазного суб’єкта в освітньому просторі. Вища освіта України, № 1 (88), 32–38. URL: https://journals.udu.kyiv.ua/index.php/vou/article/view/6/4.
Гоцалюк, А. А. (2024). Демократія як мета і постправда як засіб: дилема когерентності. Освітній дискурс: збірник наукових праць, Випуск 49 (4–6), 7–22.
Гурківська, А. І. (2022). Політична дійсність в епоху постправди: змістовно-функціональні особливості. Дис. … доктора філософії за спеціальністю «052 – Політологія». Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Київ. 288 с.
Зернецька, О., & Зернецький, П. (2005). Трансформації віртуального простору та парадигми впливу масмедійних дискурсів. Політичний менеджмент. № 3, 100–107.
Зміни клімату могли вбити «паралельні» види людства (2024). URL: https://racurs.ua/ua/n145211-zminy-klimatu-mogly-vbyty-paralelni-vydy-ludstva.html.
Калакура, Я. С., Рафальський, О. О., & Юрій, М. Ф. (2017). Ментальний вимір української цивілізації. Київ: Генеза. 560 с.
Культурні цінності Європи (2014). За ред. Ганса Йонаса і Клауса Вігандта; [пер. з нім.]. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА. 552 с.
Лаврук, Т. П. (2014). Геополітика як елемент соціокультурної системи. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Вип. 85 (№ 6), 345–349.
Лаврук, Т. (2013). Інформаційна сфера як інструмент геополітичного дискурсу. Ґілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Вип. 74 (7), 390–393.
Немита Європа: правда чи міф? Історія гігієни (2022). URL: https://www.youtube.com/watch?v=KGEaO5EkRu4.
Пасечник, С. Є. (2012). До питання про розрізнення понять «менталітет» і «ментальність» у лінгвістиці та суміжних дисциплінах. Наукові праці. Т. 70. Вип. 57. Миколаївський державний гуманітарний університетім. П. Могили. Миколаїв. С. 86–90.
Пінкер, С. (2022). Добрі янголи людської природи. Чому у світі панувало насильство і чи стало його менше? Київ: Наш формат. 864 с.
Проблеми теорії ментальності (2006). Відп. ред. М. В Попович. Київ: Наукова думка. 407 с.
Рафальський, О. О., & Самчук, З. Ф. (2018). Цивілізаційні перехрестя сучасного суспільства. Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. 688 с.
Рюс, Ж. (1998). Поступ сучасних ідей: панорама новітньої науки. Київ: Основи. 669 с.
Самчук, З. Ф. (2020). Текст політики на тлі цивілізаційних контекстів і підтекстів як відсутній елемент освітнього дискурсу. Освітній дискурс: збірник наукових праць / Голов. ред. О. П. Кивлюк. Київ: ТОВ «Науково-інформаційне агентство «Наука-технологіїінформація. Випуск 24 (6), 7–22.
Ancient Chinese civilisation was a product of European intelligence and enterprise (2024). URL: https://www.youtube.com/watch?v=WiAtPoL5lgg.
Diamond, J. (2017). Guns, Germs, and Steel: The Fates of Human Societies. W. W. Norton & Company. 528 р.
Eliot, Ch. (2014). Hinduism and Buddhism. Vol. 1. London: Generic. 448 р.
Garfinkel, H. (1967). What is Ethnomethodology? New York: Prentice-Hall, Englewood Cliffs. 320 p.
Howard, S. (2021). The Open Society Playbook. Antelope Hill Publishing. 340 р.
How North Africa Became White Washed: The Truth Exposed (2024). URL: https://www.youtube.com/watch?v=nrQLduthV_w.
Jachtchenko, W. (2022). The Manipulation Bible: The Dark Side of Communication. Remote Publishing. 232 р.
Keyes, R. (2004). The Post-Truth Era: Dishonesty and Deception in Contemporary Life. St. Martin’s Press. 312 р.
Meyer, E. (2016). The Culture Map: Decoding How People Think, Lead, and Get Things Done Across Cultures. New York: PublicAffairs. 288 р.
Morris, I. (2013). The Measure of Civilization: How Social Development Decides the Fate of Nations. Princeton University Press. 400 р.
Noam Chomsky: Capitalism, Media Control, & the Illusion of Democracy (2024). URL: https://www.youtube.com/watch?v=L0AVZNYE9Rc.
Pomerantsev, P. (2015). This Is Not Propaganda: Adventures in the War Against Reality. PublicAffairs. 256 р.
Riker, W. H. (1986). The Art of Political Manipulation. Yale University Press. 153 р.
Seneviratne, K. (2019). Myth of ‘Free Media’ and Fake News in the Post-Truth Era. Sage Publications Pvt. Ltd. 320 р.
