СУТНІСТЬ ПРИНЦИПУ ЗМАГАЛЬНИЦТВА: ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ

Анотація

Протягом всього свого життя людина проходить значний шлях самостановлення та самоствердження. Її вдосконалення залежить від багатьох чинників. Починаючи з поліпшення власних інтелектуальних здібностей, продовжуючи підвищенням рівня фізичної вправності etc.: людина повсякчас здійснює кроки до власного «самоперевершення». Цей загал вкладу в себе та власний розвиток й буде мірилом, яке людина здатна виносити на суспільну платформу та вступати завдяки ньому в різні форми демонстрації власної перевершеності, досконалості чи вправності в будь-якій зі сфер буття. В даній розвідці ми маємо намір обґрунтувати принцип змагальництва в контексті його філософського розуміння та довести той факт, що змагання відіграє значну роль на шляху становлення особистості. Для того аби збагнути специфіку даного принципу необхідно зануритися в ті смислоформи, які зосереджені в цьому майже метафорично артефактному понятті. Це пов’язано, до прикладу, з тим, що досить часто змагальництво зводять до банальности суперництва чи конкуренції. Відтак є необхідність розуміння саме змагальницьких характеристик та підмурку на яких вони виростають. В сучасному суспільстві змагальництво не є потребою кожної людини. Або ж той вигляд, який воно має далекий від зразковості, до прикладу, того ж таки ідеалу елінського агону. А відтак, якщо збагнути сутність даного явища, то можна зрозуміти, що виклик у вигляді змагання може зробити лише довершена людина, або ж та, яка є сильною духом та прагне власного самоперевершення.