ВИХОВАННЯ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ В ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2024.3(94).09Ключові слова:
виховання, захисник Вітчизни, давньокиївський літопис, пам’ятки культури, патріотичне виховання, освіченістьАнотація
У статті аналізується поняття виховання захисника народу в давньокиївських літописах та пам’ятках народної культури («Руська правда», «Слово о полку Ігоревім», «Повість минулих літ»). Зокрема, у «Руській правді» проблема підготовки захисника Вітчизни відображена в контексті правового виховання, а «Слово о полку Ігоревім» оспівує ратний подвиг воїнів, які протистоять кочовій загрозі. Наголошується, що мислителі усвідомлювали необхідність патріотичного виховання усіх верств суспільства – як вищих (князів, бояр, дружинників), так і нижчих (рядових воїнів). Саме їх згуртування мало забезпечити успішний захист Вітчизни. Відзначається особлива актуальність виховання захисника в умовах розгортання кочової стихії, декілька хвиль якої (від печенігів до половців) накочувалися зі степів на землі східних слов’ян на межі 1–2 тис. н.е. Боротьба з таким сильним противником потребувала максимальної концентрації зусиль, що зумовлювало посилення патріотичного виховання. Його важливим компонентом стала розвинена система фізичної підготовки, поєднана з мудрістю й освіченістю, що в комплексі розглядалися як основа героїзму. Підкреслена значущість потреби у формуванні та реального процесу виховання військової сили, мудрості, освіченості українського люду – князів, їх ратників та простолюдинів. Традиції виховання захисника Вітчизни, закладені в ту епоху, були успадковані й розвинені наступними поколіннями.
Посилання
Абрамчук, О. В. & Фіцула, М. М. (2008). Патріотичне виховання студентів вищих технічних навчальних закладів. Монографія. Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця. 147 c.
Ващенко, І. М., Козерук, Ю. В., Буланов, О. М. & Шурхал, І. А. (2013). Історичні аспекти фізичної культури на території України. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. Вип. 112. Т. 4. С. 111–115.
Головко, О. М. & Греченко, В. А. (2018). Право Київської Русі в дослідженнях вчених університетів на теренах України у ХІХ – на початку ХХ ст. Харків: Константа. 472 с.
Грушевський, М. С. (1993). Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. Київ: Либідь. Т. 2. 264 с.
Деделюк, Н. А. (2004). Традиції фізичного виховання Київської Русі та їх використання в загальноосвітній школі: автореф. дис. … канд. наук з фізичного виховання та спорту. Львів. 20 с.
Деделюк, Н. А. & Цьось, А. В. (2004). Традиції фізичного виховання в Київській Русі: монографія. Луцьк. 170 с.
Євстратов, В. (2009). «Слово о полку Ігоревім» – важливе джерело вивчення подій ХІ-ХІІ ст. на Чернігово-Сіверщині. Сіверянський літопис. № 5. С. 11–17.
Єрмолаєв, В. М. (2015). Правда Руська Ярослава Мудрого: до витоків і традицій вітчизняного законодавства. Проблеми законності: зб. наук. пр. Харків. Вип. 129. С. 3–10.
Зінкевич, Т. (2016). Зародкові ідеї громадянської релігії у «Повісті минулих літ». Релігія та Соціум. № 3–4 (23–24). С. 265–271.
Камінська, В. В. (2021). Системоутворюючі чинники і формування державної політики у сфері фізичної культури і спорту в часи Київської Русі. Таврійський науковий вісник. № 4. С. 47–53.
Колесник, О. С. (2011). Міфопоетика «Слова о полку Ігоревім». Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: філософські науки. Вип. 95. С. 164–168.
Лазоренко, С., Балашов, Д. & Чхайло М. (2018). Військові та фізичні звитяги староруських богатирів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. № 4 (78). С. 303–313.
Мателешко, Ю. П. (2010). Руська Правда: становлення, редакції, дискусійні питання. Науковий вісник Ужгородської Української богословської академії та Карпатського університету ім. А. Волошина. Вип. 6–7. С. 159–163.
Медвідь, А. (2010). «Повість минулих літ» Нестора-літописця як видатна пам’ятка риторичної спадщини Київської Русі. Освіта регіону. № 1. С. 11–16.
Моця, О. П. (2005). Місце князівської військової дружини в державній системі Київської Русі. Воєнна історія. № 5–6 (23–24). URL: http://warhistory.ukrlife.org/5_6_05_2.htm (дата звернення: 06.08.2023).
Остапенко, О. І. (2014). Розвиток ідеї військово-патріотичного виховання у педагогічній літературі. Актуальні проблеми впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчальних закладах. С. 246–251. URL: https://lib.iitta.gov.ua/5664/1/Стаття_для_Институту.pdf (дата звернення: 03.08.2023).
П’ятаченко, С. (2006). До питання про світогляд автора «Слова». Сумська старовина. № ХVI–XVII. С. 11–21.
Тимчак, Я. В. (1998). Традиції військово-фізичної підготовки в Україні (з найдавніших часів до кінця XIII століття). Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Рівне: Діва. Вип. 3. С. 428–432.
Цьось, А. В. & Деделюк, Н. А. (2014). Історія фізичного виховання на теренах України з найдавніших часів до початку ХІХ ст. Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. 456 с.
Черненко-Шкурко, Д. А. (2017). Історичний аспект становлення патріотизму українського народу. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. № 1 (76). С. 218–226.
Черняк, С. Г. (2016). Виховання в контексті інтересів суспільства доби середньовіччя. Наука і освіта. № 1. С. 57–61.
Якимович, Б. З. (Упор.). (1992). Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.). Львів: Світ. 712 с.
Яременко, В. В. (Ред). (2005). Повість минулих літ: Літописні оповіді. Київ: Веселка. 227 с.
Яценко, Б. (2003). І ще про автентичність «Слова о полку Ігоревім». Слово і Час. № 7. С. 30–34.
