ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОТЕНЦІАЛУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ОСВІТИ В БІЗНЕСІ ТА УПРАВЛІННІ: РЕСУРС «ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРА»

Анотація

У цій статті ми маємо намір обґрунтувати думку, що випускники філософського факультету, філософи в сьогоденні є кращими кандидатами на посаду топ-менеджера чи керівника проєкту. З огляду на світові глобалізаційні процеси та тенденції саме «універсальні» працівники є наразі затребуваними в бізнес-середовищі й управлінні, адже вони мають обширне коло актуальних умінь і навичок. Логічне мислення, критичність, знання етики, психології, використання аналітичного підходу в роботі з інформацією та дипломатичного підходу до кожної конкретної ситуації є далеко невичерпним колом компетентностей філософа. Уміння аналізувати проблему, прораховувати варіанти розвитку подій, що мінімізують ризики під час реалізації проєктів, що набуваються в процесі отримання освіти для бізнес-середовища й управління є безцінними. Та здебільшого всі ті недооцінені нашим сьогоденням уміння та навички філософа залишаються на периферії ринку праці, адже в нашій культурі допер не є поширеною практика застосування знання там, де воно корисне й необхідне. Наша культура тримається на традиційному уявленні про набуту статичну спеціальність, якій відповідає певне коло фахового профілю. Подібна логіка є дещо відсталою в контексті глобальних світових процесів, адже та ж таки європейська модель освіти орієнтована на глобальні чи трансверсальні компетентності, які й задіюються в тих сферах, де вони корисні. Підставою до неабиякого смутку є ще й те, що спосіб мислення філософа, його гнучкість, які дають змогу адаптуватися до будь яких викликів не лише в бізнес-процесі підприємства та які залишаються без уваги, позбавляють суспільство багатьох можливостей до розвитку.