КУЛЬТУРНИЙ ВИМІР СТАЛОГО РОЗВИТКУ: СУЧАСНІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ДИСКУСІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2025.4(99).04

Ключові слова:

культура, культурний вимір сталого розвитку, соціальна філософія, цілі сталого розвитку, цінності, культурна трансформація

Анотація

У статті здійснено соціально-філософський аналіз культурного виміру сталого розвитку в контексті сучасних наукових дискусій щодо Цілей сталого розвитку ООН. Обґрунтовується положення, що реалізація ідеї сталості не може бути зведена до економічних, правових чи технологічних механізмів, оскільки вона передбачає довгострокову перспективу та принцип наступності відповідальності поколінь, що формуються через культурні коди та практики. На основі критичного огляду наукових підходів розглянуто три базові репрезентації взаємозв’язку культури та сталого розвитку: «культура в сталому розвитку», «культура для сталого розвитку» та «культура як сталий розвиток». Запропоновано виокремлення додаткової аналітичної репрезентації – «культура через сталий розвиток», що акцентує увагу на процесуальному та трансформаційному характері культури як середовища реалізації сталості у повсякденних соціокультурних практиках. Показано, що культура виступає ключовим чинником інтеграції соціальних, економічних та екологічних вимірів розвитку, забезпечуючи нормативну легітимність і смислову конкретизацію Цілей сталого розвитку в конкретних соціокультурних контекстах.

Посилання

Каць, І. (2021, 25 грудня). Культурні конвенції ЮНЕСКО, як інструмент сталого розвитку. Український центр культурних досліджень. https://uccr.org.ua/news/kulturni-konventsii-iunesko-iak-instrument-staloho-rozvytku/

Benito, B., Guillamón, M.-D., Ríos, A.-M., & Cifuentes-Faura, J. (2024). The relationship between culture and sustainable development goal compliance at the municipal level. Sustainable Development. Advance online publication. https://doi.org/10.1002/sd.3128

Chaoqun, W. U. (2020). How does culture connect and contribute to the sustainable development? A literature review. Master's Thesis. Ritsumeikan Asia Pacific University. https://philarchive.org/archive/CHAHDC-2

Greenfield, P. M. (2016). Social change, cultural evolution, and human development. Current Opinion in Psychology, 8, 84–92. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2015.10.012

Horlings, L. G. (2015). Values in place: A value-oriented approach toward sustainable place-shaping. Regional Studies, Regional Science, 2(1), 257–274. https://doi.org/10.1080/21681376.2015.1014062

Rayman-Bacchus, L., & Radavoi, C. N. (2020). Advancing culture’s role in sustainable development: Social change through cultural policy. International Journal of Cultural Policy, 26(5), 649–667. https://doi.org/10.1080/10286632.2019.1624733

Sabatini, F. (2019). Culture as fourth pillar of sustainable development: Perspectives for integration, paradigms of action. European Journal of Sustainable Development, 8(3), 31–41. https://doi.org/10.14207/ejsd.2019.v8n3p31

Soini, K., & Birkeland, I. (2014). Exploring the scientific discourse of cultural sustainability. Geoforum, 51, 213–223. https://doi.org/10.1016/j.geoforum.2013.12.001

Soini, K., & Dessein, J. (2016). Culture–sustainability relation: Towards a conceptual framework. Sustainability, 8(2), 167. https://doi.org/10.3390/su8020167

UNESCO. (2012). Culture: A driver and an enabler of sustainable development. UN System Task Team on the Post-2015 UN Development Agenda.

United Nations. (2015). Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development (A/RES/70/1). United Nations.

Williams, R. (1985). Keywords: A vocabulary of culture and society. Oxford University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ХХІ СТОЛІТТЯ: ПОШУК ПРІОРИТЕТІВ