КУЛЬТУРНИЙ ВИМІР СТАЛОГО РОЗВИТКУ: СУЧАСНІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ДИСКУСІЇ

Анотація

У статті здійснено соціально-філософський аналіз культурного виміру сталого розвитку в контексті сучасних наукових дискусій щодо Цілей сталого розвитку ООН. Обґрунтовується положення, що реалізація ідеї сталості не може бути зведена до економічних, правових чи технологічних механізмів, оскільки вона передбачає довгострокову перспективу та принцип наступності відповідальності поколінь, що формуються через культурні коди та практики. На основі критичного огляду наукових підходів розглянуто три базові репрезентації взаємозв’язку культури та сталого розвитку: «культура в сталому розвитку», «культура для сталого розвитку» та «культура як сталий розвиток». Запропоновано виокремлення додаткової аналітичної репрезентації – «культура через сталий розвиток», що акцентує увагу на процесуальному та трансформаційному характері культури як середовища реалізації сталості у повсякденних соціокультурних практиках. Показано, що культура виступає ключовим чинником інтеграції соціальних, економічних та екологічних вимірів розвитку, забезпечуючи нормативну легітимність і смислову конкретизацію Цілей сталого розвитку в конкретних соціокультурних контекстах.