РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ: ПОЛІТИКИ, СТРАТЕГІЇ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ОРІЄНТИРИ

Анотація

У статті досліджується розвиток людського потенціалу вищої освіти України як стратегічний ресурс забезпечення якості, конкурентоспроможності та стійкості системи в умовах післявоєнного відновлення та європейської інтеграції. Обґрунтовано, що людський потенціал університетів є ключовою сполучною ланкою між національними пріоритетами відбудови та європейськими стандартами якості, зокрема вимогами ESG-2015. Проаналізовано трансформацію підходів до управління кадрами: від традиційного HR-менеджменту до людиноцентричних People Strategies на прикладі провідних європейських університетів – University of Cambridge, Imperial College London, University of Edinburgh, Paris Sciences et Lettres та University of Amsterdam. Визначено ключові елементи таких стратегій: залучення й утримання талантів, розвиток лідерства, інклюзія, добробут персоналу, академічна мобільність та соціальна відповідальність. Запропоновано концептуальну модель політики розвитку людського потенціалу вищої освіти України, що базується на трьох взаємопов’язаних рамках – євроінтеграційній, післявоєнній та стійкісній. Зроблено висновок, що перехід до стратегічного, людиноцентричного управління людським потенціалом є необхідною умовою модернізації українських університетів і їхньої інтеграції до Європейського простору вищої освіти.