ФЕНОМЕН НОВОГО ПРОСВІТНИЦТВА ЯК МОДЕРНІЗАЦІЙНИЙ ВИКЛИК ДЛЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2026.2(101).03

Ключові слова:

Нове Просвітництво, модернізація освіти, філософія освіти, доброчесність розуму, освітній простір, відповідальність, громадянське суспільство, аксіологія освіти

Анотація

Стаття присвячена осмисленню феномену Нового Просвітництва як внутрішнього модернізаційного виклику сучасної освіти. У центрі дослідження опиняється освітній простір, у якому розум повертає собі здатність формувати як знання, так і відповідальну особистість, що плекає своє майбутнє. В контексті цього освіта стає місцем зустрічі інтелектуальної самостійності й моральної готовності до дії. Вона набуває характеристик простору в межах якого людина вчиться говорити, судити й брати на себе відповідальність за перспективи. Нове Просвітництво розглядається як продовження класичних ідеалів розуму, свободи й прогресу в умовах глобальної складності. Воно вимагає від освіти глибокого внутрішнього оновлення та переходу від репродуктивних моделей навчання до практик становлення, у яких знання і цінності існують як єдине ціле. Особливу увагу приділено здатності освітнього процесу формувати людину, готову підтримувати відкритість суспільного простору та брати участь у творенні тривких форм спільного життя. Стаття пропонує розуміти модернізацію освіти як роботу з онтологічною глибиною розуму, публічною відповідальністю та спільним світом. Саме в такому підході полягає її актуальність для сучасної філософії освіти.

Посилання

Бойченко, М. (2025). Доброчесність розуму Нового Просвітництва. Мультиверсум. Філософський альманах, Вип. 1 (181), Том 1, 2–21. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2025.1.1.1

Береговаб Г. (2023). Просвітницька місія філософії освіти в сучасному світі. Філософія освіти. Philosophy of Education. Т. 29. № 2. С. 48–62. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-2-3

Дарендорфб Р. (2006). У пошуках нового устрою : лекції на тему політичної свободи у ХХІ ст. К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. 109 с.

Кубальськийб О. (2022). Актуалізація ідей Просвітництва в контексті трансформаційних процесів у науці та освіті. Актуальні проблеми філософії та соціології, 37, 70–75. https://doi.org/10.32782/apfs.v037.2022.11

Пунченко, О., Воронкова, В., & Водоп’янов, П. (2019). «Нове Просвітництво»: нова фрактальність у трансформаційних процесах освіти. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, 77, 144–159. https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.177746

Студілко, М. (2025). Модернізація освітнього простору як відповідь європейських держав на глобальні виклики у вищій освіті. Empirio. Т. 2, Спецвипуск. С. 32–39. https://doi.org/10.18523/3041-1718.2025.2.s.32-39

Dahrendorf, R. (1997). The Public Responsibility of Intellectuals: Against the New Fear of the Enlightenment. After 1989: Morals, Revolution and Civil Society. London : Palgrave Macmillan. P. 112–122.

Dahrendorf, R. (1990). Has the East joined the West. New Perspective Quarterly, 7(2), 41–43.

Garcés, M. (2024). New Radical Enlightenment: Philosophy for a Common World. London; New York, Verso. 160 p.

Kaufman, Peter B. (2021).The New Enlightenment and the Fight to Free Knowledge. New York : Seven Stories Press, 256 р.

Maxwell, N. (2019). The New Enlightenment and Academic Inquiry. Science and Enlightenment: Two Great Problems of Learning. Cham, Springer. P. 43–68.

Pinker, S. (2018). Enlightenment Now: The Case for Reason, Science, Humanism, and Progress. New York, Viking. 578 р.

Römmele, A. (2024). What Actually Is the «New» in the New Enlightenment? Global Perspectives, Vol. 5, № 1. https://doi.org/10.1525/gp.2024.93039

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-01

Номер

Розділ

УНІВЕРСИТЕТ ЯК АГОРА: НОВЕ ПРОСВІТНИЦТВО І ПЛЮРАЛІЗМ ОСВІТНЬОГО ДОСВІДУ