ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
DOI:
https://doi.org/10.31392/NPU-VOU.2022.1–2(84–85).09Ключові слова:
вища освіта, екологічна освіта, освіта англійською мовою, екологічна безпека, сталий, збалансований розвиток, ноосферна парадигма освіти.Анотація
Узагальнено науково-педагогічний досвід кафедри екології НАУ (Національного авіаційного університету), яка об’єднала фахівців різних галузей для пошуку сучасних підходів у викладанні екологічних дисциплін у вищій школі для сталого, збалансованого, екобезпечного розвитку суспільства. Завданнями дослідження є обґрунтування потреби ноосферного наукового світогляду викладачів і студентів та врахування двадцятирічного досвіду роботи колективу, визначення шляхів її подальшого вдосконалення в умовах цифровізації освітнього процесу й дистанційного навчання. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування отриманих авторами результатів щодо: моделювання екологічної підготовки фахівців у вітчизняній системі вищої освіти; широкого застосування досвіду викладачів кафедри в умовах сучасних викликів; розробки навчальних планів, програм, навчальних і методичних посібників для поширення знань про цілісність світу, екологічну етику, мислення, світогляд, свідомість, культуру загалом; необхідності розбудови природоузгодженого, екологічно безпечного, гармонійного суспільства. Актуальність екологічної освіти англійською мовою зумовлена викликами сучасності, у контексті яких робоча мова розглядається як спільний правовий інструментарій для вирішення нагальних проблем довкілля, що не мають адміністративних кордонів. Розвиток ноосферного світогляду сприяє ідеї глобалізації освіти, процесу взаємодії національних систем навчання, універсалізації стандартів, характеристик і параметрів глобальної системи освіти. Це довгий і складний шлях, що вимагає розширення комунікацій, у тому числі програм обміну студентами, викладачами та науковцями й необхідність знання фахової англійської мови. Наш більш ніж двадцятирічний досвід підготовки фахівців-екологів англійською мовою демонструє важливість використання першоджерел мовою оригіналу для вирішення нагальних екологічних проблем, а це переважно англомовна інформація.
Посилання
Вернадський, В. І. (1997). Наукова думка як планетарне явище. Київ: Наукова думка. 270 с.
Дудар, Т. В., Фролов, В. Ф., Савицький, В. Д. (2019). Екологічна освіта: природничі науки в контексті сучасних тенденцій розвитку // IV Всеукр. наук.-метод. конф. «Сучасні аспекти забезпечення екологічної складової підготовки фахівців» (Харків, ХНАДУ, 24 жовтня 2019 р.). С. 47–50.
Саєнко, Т. В. Освіта екобезпечного інформаційного суспільства: проблеми і перспективи: монографія. Київ: Освіта України, 2008. 280 с.
Саєнко, Т. В. Екологічна освіта – основа екобезпеки та сталого розвитку // Вища освіта України. 2020. № 2 (77). С. 30–36.
Саєнко, Т. В. Енергоінформаційний потенціал особистості у контексті ноосферогенезу // Вища освіта України. 2020. № 3 (78). С. 33–40. 6. Саєнко, Т. В. Ноосферний розвиток особистості в умовах перехідного періоду // Вісник НАУ. Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук. пр. Київ: НАУ, 2020. Вип. 1 (16). С. 123–130.
Саєнко, Т., Осипенко О. Поглиблення екологічної компетентності в структурі професійної підготовки майбутніх архітекторів у закладах вищої освіти // Вища освіта України. 2021. № 2 (81). С. 77–83.
Бугаев, А. Ф. Кодекс новой цивилизации: основы экологической безопасности. Київ: Вид-во «СПД Павленко», 2020. 624 с.
Boris Shoshitaishvili (2020). From Anthropocene to Noosphere: The Great Acceleration. Advancing Earth and Space Sciences. 10.1029/2020EF001917. P. 1–11. https://agupubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1029/2020EF001917
Dudar, T. V. (2021). On the issue of disciplines on environmental safety taught in English. Ist Internet- conference “Environmental safety – advanced directions and ways for higher education development”: collec. of abst. (Kharkiv, February 25, 2021), pp. 145–146.
Ellis, Erle (2018). Anthropocene: A Very Short Introduction. Oxford University Press. doi:10.1093/actrade/9780198792987.001.0001.
Ellis, E. C., Ramankutty, N. (2008). Putting people in the map: anthropogenic biomes of the world. Frontiers in Ecology and the Environment, 6: 439–447. https://doi.org/10.1890/070062.
Frischmann, Brett M., Alain Marciano, Giovanni Battista Ramello. (2019). Retrospectives: Tragedy of the Commons after 50 Years. Journal of Economic Perspectives, 33 (4): 211–228. DOI: 10.1257/jep.33.4.211.
Ivanov, Sergey A. (2016). New horizons of environmental education: from the noospheric worldview to the noospheric ethics. The Education and science journal 1(3):29. DOI: 10.17853/1994-5639-2015-3-29-45
Kyle, Burchett (2020). Anthropocentrism as Environmental Ethic. Thesis for: doctoral. University of Kentucky. Retrieved 05.01.2022 https://www.researchgate.net/publication/309400533_Anthropocentrism_as_Environmental_Ethic
Pogrebnoy, F. V., Khristaforov, O. V. (2016). V.I. Vernadsky’s concept of transformation of biosphere into noosphere. New science: current state and ways of development, 3: 194–197.
Radomska, M. M., Kartash, Y. G. (2017). The formation of environmental Awareness as a precondition of the region’s sustainable development : these extra Intern. scientific-practical conf. «Region-2017: socio-geograph. aspects». Kharkiv, pр. 228–230.
Svoboda, J., Nabert D. (1999). Noosphere. In: Environmental Geology. Encyclopedia of Earth Science. Springer, Dordrecht. https://doi.org/10.1007/1-4020-4494-1_236.
