PERSONALITY AGGRESSIVENESS AND ITS MINIMIZATION BY MEANS OF EDUCATION
DOI:
https://doi.org/10.31392/NPU-VOV.2020.2(77).02Keywords:
person, education, culture, aggression, violence, upbringing.Abstract
Aggression, as usual, is defined as a stable personality trait, which is manifested in the effective manifestation of intolerance to another position or behavior, rejection of the state of affairs in the team, the existing order of things, their denial, sharp opposition to their own alternative. This state of personality is accompanied by emotions of anger, hostility, hatred, and so on. Aggression has different manifestations at different stages of socialization and can take the form of intimidation, insulting another person, harming her. Aggression is quite common in the education system. There are manifestations of aggression not only among students but also among teachers. Of course, this does not contribute to the educational process. Minimizing (reducing) aggression is the task of parents and caregivers, peers and friends. The most effective means of this is education. Let's dwell on this problem in more detail.
References
Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. Санкт- Петербург: Питер, 2001. 352 с.
Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. Москва: Педагогика, 1991. 144 с.
Агрессия у детей и подростков: учебное пособие / под ред. Н. М. Платоновой. Санкт-Петербург: Речь, 2006. 336 с.
Холличер В. Человек и агрессия. З. Фрейд и К. Лоренц в свете марксизма. Москва: Прогресс, 1975. 136 с.
Спринська З. В. Співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості: автореф. дис. … канд. псих. наук: спец.: 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. Одеса, 2008. 22 с.
Федух І. С. Психологічні особливості проявів агресивності в р анньому юнацькому віці: автореф. дис. … канд. псих. наук: спец.: 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Київ, 2007. 23 с.
Сідак Л. М. Духовно-моральне виховання особистості в контексті її духовного розвитку // Соціально- гуманітарні вектори педагогіки вищої школи: матеріали наук.-практ. конф. (24–25 квітня 2014 р., Харків). Харків: ХНУГХ ім. А. Н. Бекетова, 2014. С. 56–58.
Пономарьов О. С. Духовність у системі філософії педагогічної к ультури // Теорія і практика управління соціальними системами. Філософія, психологія, педагогіка, соціологія. 2014. № 2. С. 18–26.
Павлов В. І. Духовність як екзистенційний простір особистості // Постсучасність: проблеми духовної свободи особистості: монографія / за ред. канд. філос. наук О. О. Сердюк. Донецьк: ТОВ «Юго-Восток ЛТД», 2006. С. 135–143.
Целякова О. М. Формування духовної культури особистості в к онтексті трансформації сучасного українського соціуму // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: збірник наук. праць. Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2008. Вип. 35. С. 46–54. 11. Шевченко Г. Освіта та духовне виховання людини // Витоки педагогічної майстерності: збірник наук. праць. Полтава: ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2014. Вип. 13. С. 8–12.
Москаленко Ю. Філософські засади проблеми морально-духовного становлення особистості // Гірська школа Українських Карпат. 2013. № 10. С. 93–94.
