МІСЦЕ ФІЛОСОФІЇ В ОСВІТІ: НАШ ФОРМАТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2023.2(89).04Ключові слова:
мислення, рефлексія, свідомість, освіта, методологія, нівеляція, теоретизування, практичність.Анотація
У даній розвідці, насамперед, розглядається специфіка філософії, філософського знання та процесу мислення як такого, що здатен впливати на формування свідомої істоти. Обстоюється думка щодо необхідності визнання філософської освіти як основоположної щодо формування здатності мислити. Філософський підхід до осягнення сутності будь-якого явища чи процесу завжди зводився до суто теоретико-методологічних прийомів, які нібито лише й доступні даній царині знання. Але це далеко не так. Філософія – це досить специфічна система знання, яка вміє віднаходити смисловий зріз будь-чого та надає можливості до вживлення цього в практичну діяльність. Філософські методи залишаються найважливішими методологічними підставами та ефективним інструментом осмислення нової реальності та процесів нашої дійсності, і це осмислення мало б закладатися в освітній фундамент, а натомість ми отримуємо якщо не нівелювання філософії, то виведення її «на ринок». Здатність мислення, якій, в першу чергу, сприяє філософія, – це та навичка, якій варто вчитися та розвивати, а не заміняти її різноманітними «підсолоджувачами» надуманої інтелектуальної діяльності. Рефлексія як особлива здатність теж вимагає умов та певного знання, адже саме на основі цього й буде формуватися пізнавальний інтерес та постійне «розумове тренування». От як без знання категоріальної структури мислення навчити людину самостійно робити вибір? Як без критичного філософського мислення, без рефлексивності по відношенню до світу та до себе жити людині в сучасному світі? Ні, звісно, можна, і рецепти ми знайдемо. Але чи не доречніше було б на рівні освіти залишити можливість до закладання міцного фундаменту всього подальшого життя?
Посилання
Бартусяк П. (2021). Переклад: Мішель Фуко «Фуко відповідає Сартру» (Розмова з Жан- П’єром Елькабахом, La Quinzaine littéraire, № 46, 1-15 березня 1968 р., С. 20–22 / Сентенції, Vol. 7, No. 1, С. 69–72.
Бартусяк П. (2020). Переклад: Мішель Фуко «Хто такий філософ» (Бесіда з Марі-Женев’єв Фой, Connaissance des hommes, № 22, осінь 1966. С. 9). URL: https://kontur.media/m_foucault_ bartusiak.
Габермас Ю. (2001). Філософський дискурс модерну. Київ : Четверта хвиля. 424 с.
Габермас Ю. (1998). Філософія як берегиня та інтерпретатор. Після філософії : Кінець чи трансформація? Київ : Четверта хвиля. С. 260–278.
Юркевич П.Д. (1993). Вибране. Київ : Абрис. 416 с.
