РОЛЬ КОЛЕКТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОТ: МАЙДАН ЯК «МІСЦЕ ПАМ’ЯТІ»

Анотація

Протягом тривалого часу пам’ять підлягала дослідженню виключно як індивідуальна психічна функція, нерідко поряд з іншими пізнавальними процесами на кшталт сприйняття чи мислення. Однак, якщо поглянути на це поняття в ретроспективі розвитку філософської думки, то віднаходимо низку ґрунтовних пояснень даному поняттю, які виходять за межі індивідуації. До прикладу, в бергсонівській моделі з’являється певна градація видів пам’яті, яка вже зводиться не лише до пізнавальних функцій людини, але й сягає практичного рівня буття людини. Відтак, коли ми говоримо про пам’ять групи людей, завдання дати чітке визначення цьому явищу дещо ускладнюється. Поготів, якщо йдеться про великі спільноти або цілі народи. Французький філософ і соціолог Моріс Альбвакс стверджував, що колективна пам’ять – це соціальний конструкт, який формується і підтримується через соціальні взаємодії [11, с. 39]. Науковець вважається одним з перших дослідників проблематики. Він сформував твердження, що колективна пам’ять – це сукупність спогадів, які поділяють члени однієї спільноти. Формування пам’яті не є статичним набором спогадів; натомість це динамічний процес, який постійно оновлюється відповідно до потреб і контекстів сучасності. Разом з тим те, що називають колективною пам’яттю, є однією з фундаментальних частин функціонування та навіть формування спільнот. У межах одного суспільства одночасно може існувати стільки варіантів колективної пам’яті, скільки це суспільство налічує різних соціальних груп. У цій статті викладено ідею впливу колективної пам’яті на процес формування спільнот, подано приклади історичних подій, пам’ять про які відіграла значну роль у формуванні ідентичності різних народів. Крім того, представлено концепцію французького філософа П. Нора про «місця пам’яті» та наведено низку їх прикладів.