ETHICAL COMPONENT OF COMMUNICATIONS IN THE NETWORK EDUCATIONAL ENVIRONMENT
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2023.1(88).10Keywords:
knowledge, communication, ethos, ethical principles of self-knowledge, formation of ethical culture of a future specialist.Abstract
Ethics of communication in the network educational environment are considered in the paper. Based on which educational, teaching and project activities are implemented. Those activities contribute to the formation of the personality of the future specialist. Authors are studying a formation of ethical culture in the system of communications. Peculiarities of ethical regulation in scientific, educational and project activities are analyzed. It is shown that ethical regulation contributes to the establishment of socialties between participants of communication in the educational sphere. Ethical regulation transforms communicative space into social space. The social communicative space contributes to the formation of the professional identity of the futu re specialist. The ethical component of communications creates conditions for combining learning and education. The personality of the future specialist is formed on the basis of the ethos and codes of ethics of scientific communities. The formation of an ethical culture in the communication system, in which educational, teaching, project and other types of activities in the educational sphere are carried out, is considered. Ethical culture is formed in the process of mastering professional competences. Formation of the ethical culture of the individual takes place in the social communicative sphere. The ethical culture of the individual appears as an integral unity that includes the universal dimension of morality, the level of ethos, ethics of science, communicative ethics, and ethics of discourse.
References
Бойченко, Н. М (2016). Етичні цінності сучасної університетської освіти: філософська рефлексія. Дис. … наук. ступеня докт. філос. н. Київ. 431 с. URL : https://ihed.org.ua/wp-content/ uploads/2019/01/Boychenko_26.02.2016_disertac. pdf
Гнатищак, Г. Т. (2007) Проблема дискурсивної етики у філософії Юргена Габермаса. Вісник Черкаського університету. Серія Філософія. № 109. С. 140–147.
Гончаренко, С. У. (2011). Етика науки та етичний кодекс ученого. Шлях освіти. № 3. С. 2–8.
Етичний кодекс ученого України. (2009). Наука і культура. № 35. С. 19–23.
Єрмоленко, А. (2022). Етика дискурсу Карла-Отто Апеля як “перша філософія” третьої парадигми. Філософська думка. № 2. С. 23–38.
Йонас, Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. (2001). [Пер. з нім. А. Єрмоленко, В. Єрмоленко]. Київ: Лібра, 400.
Кисельов, М. М. (2012). Етика та наука: сфери перетину. Наука. Релігія. Суспільство. № 2. С. 30–39.
Малахов, В. (2009). Етичний кодекс ученого: аксіологія і прагматика. Вісник Національної академії наук України, № 5. С. 12–19.
Мельниченко, А. (2016). Кодекс честі як інструмент дотримання академічної чесності науковця і освітянина. Академічна чесність як основа сталого розвитку університету. За заг. ред. Т. В. Фінікова, А. Є. Артюхова. Київ: Таксон. С. 171–182/
Мулярчук, Є. (2019). Філософія і педагогіка покликання. Київ: Дух і літера. 344 с.
Норми наукової етики (прийняті Сенатом Товариства Макса Планка 24 листопада 2000 р.) Режим доступу : http://e-csr.org.ua/node/238
Рубанець, О. (2021). Мережевий освітній простір. Вища освіта України. № 4. С. 39–46.
Сидоренко, Л. І. Етика науки. URL: http://www. philsci.univ.kiev.ua/biblio/etik-sidorenko. html
Тур М. Г. (2008). Структура дискурсивної етики. Вісник Черкаського університету. Серія Філософія. № 130. С. 14–21.
