AXIOLOGICAL AND ETHICAL ASPECTS OF THE DIGITAL TRANSFORMATION OF EDUCATION
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2025.4(99).05Keywords:
algorithmization, ethics, humanistic values, morality, education, freedom, predictive analytics, subjectivity, digital transformationAbstract
The article provides a comprehensive philosophical and pedagogical analysis of the ethical and axiological dimensions inherent in the digitalization of the educational environment. The author contends that while the integration of advanced technologies broadens access to knowledge and enhances process efficiency, it simultaneously triggers a profound transformation of core values, specifically regarding freedom, subject autonomy, and the humanistic purpose of education. The study substantiates the thesis that the increasing algorithmization of educational practices, coupled with the rise of predictive analytics and a managerial logic of efficiency, creates significant risks of technocratization. This shift leads to a reduction of the axiological dimension of pedagogy, where authentic freedom is often replaced by programmed choice. Special attention is devoted to the ethical challenges of the digital landscape, including issues of surveillance, privacy, moral responsibility, and the formation of a student’s subjectivity. The author concludes that preserving the humanistic integrity of higher education requires infusing digital infrastructure with anthropological meaning and ethical reflection to prevent the dehumanization of the educational process.
References
Андрущенко, В. П. (2025). Просвітництво майбутнього. Вища освіта України, 2, 5–16. https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2025.2(97).01.
Ліпін, М. В. (2019). Перспективи знання і освіти в інформаційному світі. Філософські обрії, 42, 144–147. https://doi.org/10.33989/2075-1443.2019.42.202391.
Райда, К. Ю. (2008). Екзистенціально-антропологічні передумови трансформацій світоглядно-ціннісних орієнтацій індивіда в комп’ютерно-інформаційному просторі. Мультиверсум. Філософський альманах, 76, 3–11. Київ: Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.
Ткаченко, О., Яремчук, О. (2024). Цифровізація та інформатизація як виклик освітньо-педагогічній реальності. Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філософія», 49, 145–158. https://doi.org/10.24919/2522-4700.49.10.
Триняк, М. (2025). Антропокультурні засади європейського вибору України в добу мережевого суспільства: освітній вимір і цифрові ідентичності. Вища освіта України, 3, 25–33. https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2025.3(98).04.
Філософія освіти: навчальний посібник (2009). За ред. В. Андрущенка, І. Передборської. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. 329 с.
Ян, Ці, Березова, Л. С., & Олянич, В. В. (2025). Етичні виклики цифрової доби в контексті гуманітарних наук та їхній вплив на соціальні комунікації. Академічні візії, 43, 1–13. https://doi.org/10.5281/zenodo.15375820.
Greco, G. M., Floridi, L. (2024). The tragedy of the digital commons. Ethics and Information Technology, 6, 73–81. https://doi.org/10.1007/s10676-004-2895-2.
Marcuse, H. (1964). One-Dimensional Man: Studies in the Ideology of Advanced Industrial Society. Boston: Beacon Press. 260 p.
Palfrey, J., Gasser, U. (2016). Born Digital: How Children Grow Up in a Digital Age. New York: Basic Books. 352 p.
Peters, M. A. (2012). Education, Power and Technology: Technology and the Politics of Education. Rotterdam: Sense Publishers. 148 p.
Peters, M. A., Jandrić, P. (2015). Philosophy of Education in the Age of Digital Reason. Educational Philosophy and Theory, 47 (11), 1133–1144. https://doi.org/10.1080/00131857.2015.1037224.
Zuboff, S. (2019). The Age of Surveillance Capitalism: The Fight for a Human Future at the New Frontier of Power. New York: PublicAffairs. 691 p.
