TRANSFORMATION OF PROFESSIONAL TRAINING FOR SCIENCE TEACHERS IN THE CONTEXT OF DIGITALIZATION AND ARTIFICIAL INTELLIGENCE DEVELOPMENT
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2026.1(100).11Keywords:
higher education teacher, science teacher, innovative pedagogical technologies, digital tools, teacher’s professional competence, digital transformation, science educationAbstract
The transformation of professional training for science teachers within the coordinates of digital reality and the expansion of artificial intelligence emerges as a complex conceptual challenge for higher education institutions, necessitating a reimagining and synergistic interaction among educational subjects. The article emphasizes that this process is determined not only by technological shifts but also by changes in the hierarchy of value priorities across generations. The gap identified during the study – between students’ expectations and the established methodical practice of teachers – is interpreted as a zone of conceptual asymmetry that requires tools of reflection, critical analysis, and a comparative approach. The author argues that the formation of the teacher-facilitator’s competence is an essential response to the threats posed by the traditional reproductive paradigm. The synthesis of subject-specific, digital, and research components is viewed as a pathway toward creating a transparent educational environment capable of adequately responding to the challenges of the digital transformation era.
References
Бакуменко, Т., & Хряпін, Е. (2025). Інноваційні педагогічні технології як чинник підвищення якості освіти. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки, 4(67), 5–10. https://doi.org/10.32689/maup.ped.2025.4.1
Биков, В. Ю. (2019). Цифрова трансформація суспільства і розвиток комп’ютерно-технологічної платформи освіти і науки України. Педагогіка і психологія, 2, 15–21.
Гевлич, І. (2024). Цифрові інструменти в освітньому процесі вітчизняних ЗВО. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 332(4), 35–39. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-332-5
Генсерук, Г., Бойко, М., & Мартинюк, С. (2022). Цифрові інструменти комунікації в освітньому процесі закладу вищої освіти. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка, 1(1), 31–39. https://doi.org/10.25128/2415-3605.22.1.4
Ілійчук, Л. (2024). Інноваційні педагогічні технології у контексті розвитку системи забезпечення якості освіти. Acta paedagogica volynienses, 3, 16–25. https://doi.org/10.32782/apv/2024.3.3
Коробань, О. (2023). Інноваційні педагогічні технології у вищій освіті в умовах трансформації освітнього середовища. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету, 4, 60–69. https://doi.org/10.31499/2307-4906.4.2023.292340
Міністерство освіти і науки України. (2024). Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти (наказ № 686 від 15 травня 2024 р.). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1013-24
Пищуліна, О., Юрчишин, В., Судаков, М., Ткаченко, Л., Міщенко, М., & Марцінковська, Т. (2024). Трудові ресурси для повоєнного відновлення України: стан, проблеми, шляхи розв’язання. Центр Разумкова. 228 с.
Bond, M., Bedenlier, S., Marín, V. I., & Händel, M. (2021). Emergency remote teaching in higher education: mapping the first global online semester. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 18, 50. https://doi.org/10.1186/s41239-021-00282-x
Chaitidou, M., & Peikos, G. (2026). Pedagogical Content Knowledge in Science Education. Encyclopedia, 6(2), 43. https://doi.org/10.3390/encyclopedia6020043
Crompton, Н., & Burke, D. (2018). The use of mobile learning in higher education: A systematic review. Computers & Educatio, 123, 53–64. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.04.007.
Howe, N., & Strauss, W. (2000). Millennials Rising: The Next Great Generation. Vintage Books. 432 р.
Memarian, B., & Doleck, T. (2024). Teaching and learning artificial intelligence: Insights from the literature. Education and Information Technologies, 29, 21523–21546. https://doi.org/10.1007/s10639-024-12679-y
Redecker, C. (2017). European framework for the digital competence of educators: DigCompEdu. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/159770
Sarkar, М., Gutierrez-Bucheli, L., Yip, S. Y., Lazarus, М., Wright, С., White Р. J., Ilic D., Hiscox T. J., & Berry А. (2024). Pedagogical content knowledge (PCK) in higher education: A systematic scoping review. Teaching and Teacher Education, 144, 104608. https://doi.org/10.1016/j.tate.2024.104608.
Spirin, O., Oleksiuk, V., Balyk, N., Lytvynova, S., & Sydorenko, S. (2019). The blended methodology of learning computer networks: Cloud-based approach. Ceur workshop proceedings. 2393. 68–80. http://ceur-ws.org/Vol-2393/paper_231.pdf
