ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ОФІЦЕРІВ ПРИ ВИКОНАННІ СЛУЖБОВО-БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ НА ОСНОВІ ПРАКСЕОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2024.3(94).08Ключові слова:
офіцер, психологія офіцера, морально-психологічна готовність, праксеологія, вимоги до готовності офіцера, двофакторна модель психічного здоров’я (DFM)Анотація
У статті досліджено процес формування морально-психологічної готовності офіцерів до виконання службово-бойових завдань на основі праксеологічного підходу. Зазначено важливість комплексної підготовки офіцерів, що включає як психологічні, так і фізичні аспекти, з акцентом на їхній взаємозв’язок у забезпеченні високого рівня бойової ефективності. Особливу увагу приділено застосуванню моделі психічного здоров’я з подвійним фактором (DFM), яка враховує як позитивні (суб’єктивне благополуччя, задоволеність життям, мотивація), так і негативні аспекти психічного здоров’я (депресія, тривожність). Ця модель дозволяє комплексно оцінювати психологічний стан офіцера, враховуючи не лише відсутність психопатологічних симптомів, а й його здатність до психологічної стійкості, ефективного управління стресом та збереження високого рівня мотивації під час виконання службово-бойових завдань. Наголошено, шо праксеологічний підхід, що лежить в основі дослідження, зосереджує увагу на ефективності дій офіцерів у бойових умовах, підкреслюючи їхню здатність до раціонального прийняття рішень, швидкої адаптації до змінних обставин і координації роботи підлеглих у складних ситуаціях. Розглянуто важливість фізичної підготовки та її вплив на загальну бойову готовність офіцерів при виконанні службово-бойового завдання. Підкреслено, що поєднання фізичної та психологічної підготовки на основі праксеологічного підходу забезпечує офіцерам не тільки стійкість до стресу, але й високу ефективність в умовах бойових дій. Сформовано загальний портрет морально-психологічної готовності офіцерів при виконанні службово-бойового завдання на основі праксеологічного підходу з акцентом на DFM-модель. Використання DFM-моделі допомагає краще розуміти психологічний стан офіцерів і їх здатність до виконання службово-бойових завдань, враховуючи як їхню здатність справлятися з негативними емоціями, так і мотивацію до досягнення цілей. Встановлено, що необхідність всебічної підготовки офіцерів є основною складовою при виконанні поставлених завдань, яка поєднує фізичну витривалість, морально-психологічну стійкість та ефективність дій, що сприяє підвищенню бойової здатності підрозділів і успішному виконанню службово-бойових завдань в екстремальних умовах.
Посилання
Адміністративне управління ГШ ЗСУ № 20951/С від 25.09.2014. Формування психологічної готовності військовослужбовців до виконання завдань антитерористичної операції (порадник для офіцерів та сержантів). Штаб Антитерористичної Операції в луганській та донецькій областях. Відділ по роботі з особовим складом. 21 с. URL: http://surl.li/stleas.
Алещенко, В. (2023). Формування психологічної готовності військовослужбовців до ведення бойових дій. Вісник Національного університету оборони України. Вип. 74 (4). С. 5–13. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-74-4-5-13.
Андре, Моруа. Історія Франції. Друга світова війна (перша фаза). http://loveread.ec/read_book.php?id=71127&p=147.
Височина, Н. (2021). Модель психофізичної готовності майбутніх офіцерів до виконання завдань за призначенням. Надія Височіна, Лариса Гуніна, Олександр Хацаюк та ін. Військова освіта. № 1( 43). С. 24–42. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/18fd0b75-9d10-4c75-b37b-6ceba6d111cf.
Волков, Д. С., Абатурова, О. А. (2022). Особливості психічного здоров’я учасників бойових дій ЗС Україн. Current issues of science, prospects and challenges. Vol. 3. C. 41–43. URL: https://previous.scientia.report/index.php/archive/article/view/256/255.
Горелов, І. Ю. (2008). Психологічна готовність працівників ОВС до застосування вогнепально-силового впливу: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.09. 19 с.
Кокун, О. М., Мороз, В. М., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С. (2021). Формування психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до виконання завдань за призначенням під час бойового злагодження: метод. посіб. 170 с.
Корольчук, М. С. (2015). Психологія праці у звичайних та екстремальних умовах: навч. посіб. 651 с.
Мілорадова, Н. Е., Шевченко, В. В. (2021). Аналіз існуючих підходів щодо визначення професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2021. №3. С. 48–53. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/910cbc76-593a-446bb271-3a1a94e1b3c1.
André, Maurois A History of France. First published January 1, 1953. 560 p.
Antaramian, S. (2015). Assessing psychological symptoms and well-being: application of a dual-factor mental health model to understand college student performance. J Psychoeducational Assess. 33 (5). P. 419–429.
Corry, N. H., Radakrishnan, S., Williams, C. S., Woodall, K. A. Stander, V. A. (2024). Longitudinal association of health behaviors and health-related quality of life with military spouse readiness. BMC Psychology. 24(1).
Liu, B., Zou, M., Bao, H., Xu, X., Liu, X., Zhang, B., Yang, Q., Li, F. (2024) Mental health and meaning in life in Chinese military personnel: a cross-lagged analysis. BMC Psychology. 12(1). URL: http://surl.li/dfktzh.
Nordstrand, A. Anyan, F., Bøe, H. J., Hjemdal, O., Noll, L. K., Reichelt, J. G., Forbes, D., Adler, A. (2024). Problematic anger among military personnel after combat deployment: prevalence and risk factors. BMC Psychology. 12 (1).
