ТВОРЧІСТЬ КРІЗЬ ПРИЗМУ КОНЦЕПТУ «BRAIN-PSYCHE- (MIND/CONSCIOUSNESS…) »
DOI:
https://doi.org/10.31392/NPU-VOU.2021.4(83).06Ключові слова:
творчість, креативність, психосинергетика, концепт «brainpsyche-( mind/consiousness…)», самоорганізація.Анотація
У статті аналізується проблема творчості з позицій психосинергетики, в якій психіка людини розглядається в єдності своєї природної цілісності, що виражається концептом «brainpsyche-( mind/consсiousness…)». Особливістю даного концепту є представлення мозку та психіки та її складових як нелінійних цілісностей, синергетичних об'єктів, що взаємодіють як складні відкриті системи/середовища. Виходячи з синергетичних характеристик цього концепту (його нелінійності, хаотизації, самоорганізації, тощо) робиться висновок про самоорганізаційний механізм творчості як активної психічної діяльності особистості, що сприяє її саморозвитку та самореалізації. У процесі творчості проявляється цілісність особистості, нелінійно та динамічно задіяні різні рівні її психічної системи/середовища. Тобто, на наш погляд, повною мірою творчий процес забезпечується самоорганізаційними процесами, які діють у внутрішньо психичному середовищі особистості. У статті проводиться розрізнення понять творчості та креативності на підставі лінгвістичного та філософського аналізу, які показують різні смисли та значення цих понять. У ній також розглядаються основні концепції творчості та креативності, що існують у сучасній психології, робиться висновок про відмінність творчості та креативності як різних рівнів створення нового: творчість вказує на новизну в онтологічному аспекті, тобто воно спрямоване на нове як раніше не існувало. Креативність сприймається як здатність створювати лише нові комбінацій вже існуючих конструкцій, матеріалів, елементів, тощо. Зазначається, що педагогічний аспект креативності полягає в тому, що її можна формувати та розвивати у процесі виховання та навчання, що потребує, однак, особливих умов та індивідуального походу. Доведено, що психосинергетичне дослідження творчості, яке базується на концепті «brain-psyche-(mind/consсiousness…)» спрямовано на впровадження людиномірних та психомірних методів і практик, що допомагають розвинути творчі здібності людини.
Посилання
Дорошева О.В. (2017). Особливості вивчення творчого потенціалу особистості // ХАРКІВСЬКИЙ ОСІННІЙ МАРАФОН ПСИХОТЕХНОЛОГІЙ: матеріали науково-практичної конференції, (Харків, 28 жовтня 2017 року) / М-во освіти і науки України, ХНПУ імені Г.С. Сковороди [та ін.]. – Харків: Вид- во «Діса плюс», c.199-201
Дяченко М.І. (2016). Творчість і креативність як педагогічні категорії: історичний аспект // Журнал Науковий Огляд, № 5 (26), с.1-11. 3. Кривцова Н.В. (2018). Психологічні особливості потенціалу самореалізації особистості. Дис… на здобуття наукового ступеня к. псих. н. спеціальністю 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології», ОНУ імені І.І. Мечникова, 288с.
Азарова Н.М. (2014). Креативность как слово и как концепт // Критика и семиотика, 2014, с.21-30.
Дружинин В.Н. (1995). Психология общих способностей // Психология. Журнал Высшей школы экономики. Т. 2. № 3. с. 94–107.
Дружинин В.Н. (2005). Творчество: природа и развитие // Психология. Журнал Высшей школы экономики. Т. 2. № 3. с. 91–94.
Еремина Л.И. (2013). К вопросу о формировании креативности личности // Человек, субъект, личность в современной психологии. К 80-летию А.В. Брушлинского. Том 3/Отв. ред. А.Л. Журавлев, Е.А. Сергиенко.М. Изд-во «Институт психологии РАН, c.40-42
Ершова-Бабенко И.В. (1992). Методология исследования психики как синергетического объекта. Одесса: ОДЭКОМ, 124 с.
Ершова-Бабенко И.В. (2019). Гипертеория «brain-psyche-mind/conciousness» – постнеклассическое общее решение проблемы и методология исследования психомерности. Norwegian Journal of Development of the International Science. № 29. рр. 45–50.
Ершова-Бабенко И.В. (2021). Концепт «brain-psyche-(mind/consсiousness…)» и вопрос гипертеории концепта // Вестник Пермского университета. Философия. Психология. Социология. Вып. 3, с.405-413
Карпенко В.В. (2013).Творчество и креативность как психологические феномены // Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(31), с.140-150
Козобродова Д.М. (2020). Проблема психомерности социальной реальности и ее роль в крайне неравновесном поведении социальных сред в контексте самоорганизации // Norwegian Journal of development of the International Science, No 45, с.45-52.
Креативность / Большой психологический словарь (2004). Под ред. Б. Мещеряковой, В. Зинченко В. Спб.: Олма-пресс, 666с. Электронный ресурс: Режим доступа: // https://gufo.me/dict/ psychologie_dict
Минюшев Ф.И. (2004). Социология культуры: Учеб. пособие для студентов вузов. М.: Акад. проект, 270с.
Платон. (1965). Избранные диалоги / Ред. А. Егунов, пер. В.С. Соловьев. М.: Худ.литература, 442 с.
Психосинергетика (2020): методологический статус, теория и практика: юбил. сб. науч. тр. проф. И.В. Ершовой-Бабенко / ред.-сост. В.Б. Ханжи, Н.В. Кривцова. Одесса: Фенікс, 256 с.
Рубинштейн С.Л. 2002. Основы общей психологи. Спб.: Питер, 720с.
Яковлев В.Я. (2003).Философия творчества в диалогах Платона // Вопросы философии. № 6, с. 142-154
Barron, F. X. (1969). Creative Person, Creative Process. New York: Holt, Rinehart & Winston/
Guilford, J.P. (1950) Creativity, American Psychologist, Volume 5, Issue 9, 444–454.
Maslow A. H., (1968). Toward a Psychology of Being, (2nd Ed.). Princeton, NJ:.
Rogers, Carl. (1961). On Becoming a Person: A Therapist's View of Psychotherapy. London, 305 р.
Spearman C., (1927). The abilities of man : their nature and measurement. Macmillan and Co., Limited, London, 474 p.
Torrance, E. P. (1974). Torrance Tests of Creative Thinking. Scholastic Testing Service, Inc.
